Голосник

Сумар дня на 5. серпня/авґуста 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. серпня/авґуста 2020 р.


Роман Корбич директором Осередка Культуры Ґміны Ґорлиці

Од понеділька, 3. серпня/авґуста 2020 р., новым директором Осередка Культуры Ґміны Ґорлиці є Лемко, Роман Корбич. Вычерял він на тій функциі дотеперішню директорку Ґражыну Яркєвич, котра одышла на пенсию. Роман Корбич є знаном особом в Ґорлицях і реґіоні, а напевно знаный є шыроко серед лемківской громады. Поведе він тепер Осередок Культуры Ґміны Ґорлиці, котрый єст добрі фунґуючом локальном інституцийом, яка діє на хосен промоциі і розвитку не лем польской культуры, але тіж лемківской. Єст лавреатом дакількох нагорід, в тым популярной в ґорлицкым повіті нагороды «Мосты Старосты», яка єст признавана для осіб, орґанізаций і ансамблів, якы заслужыли ся свойом культурном діяльністю на обшыри ґорлицкой землі. Найвеце знаный є Роман Корбич як музик і єден з основателів Лемківского Фолькового Ансамблю «Серенча». Дотля был інструктором Осередка Культуры Ґміны Ґорлиці. В своій діяльности занимал ся тіж такыма проєктами як духова оркєста Охотничой Протиогньовой Стражы в Домініковицях і Молодіжна Духова Оркєстра в Брунарах. Під його опіком діют так само і дальшы ансамблі, як «Мажореткі Доміно» і Фольклористичный Ансамбль «Бескіды» в Домініковицях.

Глядают грошы, жебы вознести памятник в чест помершых вояків

Клюб Воєнной Істориі Бескід на Словациі глядат фінансуваня, жебы поставити на вершку Скоры, котра находит ся коло русиньского села Гостовиці, центральный памятник. В місци тым проходили тяжкы боі вчас І світовой войны, а інсталяция, котра бы ся гын нашла, была бы посвячена вшыткым воякам з териториі днешньой Словациі, котры гын боювали. Подля слів Мартіна Дробняка з Клюбу Воєнной Істориі Бескід, было іх гын 400 тисячів, а 70 тис. вмерло. Тепер на вершку находит ся лем дзвінниця. Клюб хотіл бы збудувати мінімум 15 памятників в круглій композициі. Памятник складал бы ся з камінной підставы, масивного деревяного столпа, котрого частю буде полковна одзнака конкретной воєнной єдиниці, а голова столпа інспірувана шаховыма фіґурами – представляла бы тым баталийоны: піхота, кавалерия, артилерия ци технічна підпора. Проєкт інсталяциі є готовый, тепер гляданы сут грошы.

Жыве русиньскє слово на Підкарпатю

Хоц Русины на Украіні іщы фурт ждут, жебы быти офіцийні вызнаны державом, то русиньскє слово, література даяк жыют. Доказом є хоц бы тото, што в остатніх днях вышол другій том публикациі пн. Альманах днешньой русиньской літературы 2020. Першый печатали влони. Выдавцьом обох томів є Закарпатскє Областне Науково-Культуролоґічне Общество ім. Александра Духновича і Русиньскій Культуролоґічный Клюб. В альманаху мож найти творы знаных уж русиньскых авторів, а тіж і молодшу ґенерацию як Іван Ситар, Михал Чухран, Іван Бузаш, Володимір Рошко, Леся Адамова, Петро Береш, Юрий Капац ци Ганна Косак. В новым альманаху мож найти новелі, оповіданя, елеґіі, сонеты, тіж фиґлярны творы. Што цікаве, новый альманах є богатшый в порівнаню з попереднім о тлумачыня літературных творів, завдякы чому мож в ним прочытати по русиньскы і Антона Чехова. Потреба печатаня альманаху выникнула з того, што в 2018 р. зеперли белетристичный журнал Отцюзнина. Вказало ся, што авторы дале пишут, але не мают де публиквуати. До тогорічного выданя альманаху своі тексты зголосило аж 26 осіб, Русинів, якы жыют в ріжных селах і містях Підкарпатя, а тіж в Кыйові, Брні, Празі ци Римі.

Лемківскы і погіряньскы народны пісні зазвучат в хоровым выконаню в Шымбарку

В суботу, 8. серпня/авґуста 2020 р., пройде выступ ґорлицкого хору Бельферсінґерс, якій буде тым промувал свою дебютантску плятню, котру печатал кінцьом 2019 рока. Пленеровый концерт одбуде ся попри Каштели в Шымбарку о 20.30 год. В проґрамі сут лемківскы і погіряньскы співанкы в аранжациях Мирослава Боґоня. Камеральный Хор Бельферсінґерс основаный был в 2002 році з ініциятивы учытелів ґорлицкого повіту. Актуальні чыслит 20 співаків і діє при Ґорлицкым Центрі Культуры. Як головну задачу дає сой вказати, што хоровы опрацуваня не мусят быти нудны та можут бавити слухачів. На концерті певністю почути буде мож співанкы з платні, такы як напримір «Дружба я си дружба», «Кєд єм ішол» ци «Ганцю не дримай».

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі