Голосник

Сумар дня на 9. липця/юлия 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. липця/юлия 2020 р.


Попращали сме нашого Приятеля…

Вчера попращали сме нашого Приятеля бл. п. Богдана Ґамбаля. Похорон зачал ся о 12.00 год. в любіньскій грекокатолицкій церкви свв. Апостолів Петра і Павла. Богослужыня служыло двох священників – місцевый парох і приіздный з Пряшова єромонах Маркіян ЧСВВ. Богдана Ґамбаля пращала родина, приятелі, представникы русиньскых медий та орґанізаций. На похороні присутны были русиньскы делеґациі з Польщы, Словациі і Украіны. Богдан Ґамбаль был похороненый на новым комунальным цмонтери в Любіні. Пращальне слово над труном выголосили по лемківскы др. габ. Олена Дуць-Файфер, Петро Трохановскій, котрый окрем слова од себе прочытал тіж пращальный лист од свого брата – Ярослава Трохановского. Богдана Ґамбаля, як єного з основателів Стоваришыня Лемків, попращал Андрий Копча, ведучый той орґанізациі. В імени Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях і медияльной ґрупы ЛЕМ.фм пращальне слово повіл др інж. Павел Малецкій, єден з членів орґанізациі і редактор нашого радия. До гробу бл. п. Богдана Ґамбаля была зложена земля з рідной Лемковины – з Чарной при Устю Рускым, одкале походил Його рід, і спід Руской Бурсы в Ґорлицях, котра была облюбленым місцьом Покійного. Вічна Йому Памят!


Парохія в Мальчыцях святкувала 70-літя

Того рока минуло 70 років од покликаня православной парохіі Благовіщыня Пресвятой Богородиці в Мальчыцях на Нижнім Шлеску. То єдна з вельох парохій на чужыні, котру в більшости творят потомны выселеных 1947 р. Лемків. Свято зышло ся з ювілейом 35-літя парохуваня в Мальчыцях о. митр. Михала Шляґы. Ювілейны празднуваня проходили 27. червця/юнія 2020 р. Окрем архієпископа Юрия, владыкы вроцлавско-щеціньской єпархіі, в богослужыню взяло участ вельох священників і вірны з сусідніх парохій. Присутны были тіж духовны отці римокатолицкого Костела і представникы локальных самоурядовых власти. По літургіі, парохіяне вєдно з о. Шляґом отримали ґратуляциі і подякуваня за долголітню діяльніст і розвиток православной церкви в Мальчыцях. Подякуваня передавал заєдно владыка Юрий, як і чысленно згромаджены гості. Вчас богослужыня владыка передал двом духовным отцям єпархіяльны нагороды. Православна парохія в Мальчыцях была покликана для выселеных на західні землі Польщы православных вірных, в тым в більшости Лемків, Русинів. Перед пятьома роками было так само святкуване 65-літя істнуваня парохіі. Товды была одкрыта принагідна таблиця, на котрій находит ся м.ін. напис: Лемковино, і ту твоі діти.


В Свиднику новы туристичны атракциі

Особы, якы зайдут до Свидника, можут си зробити в місті памятну фотоґрафію в специяльній деревяній рамі. З нагоды 666. річниці першого писаного документу о місті рада міста рішыла заінсталювати штырі рамы ґу ріжным памяткам. Як повіла пріматорка Свидника – Марцела Іванчова, інспірувала ся заграницьом. Рамы зробила приватна фірма і фаребно іх обробили члены здружыня Свидницка Палета. Находят ся они в центрі міста коло памятника ґенерала Свободы, на пішій зоні, при памятнику Совітской Арміі і в скансені. В найблизшых днях буде інсталюваный і надрозмірный напис міста Свидник, котрый буде мал тридімензийональну букву на одшмаріня пластіковых вершків од фляшок.


Православне поломничество на Святу Гору Явір

В днях 11.-12. липця/юлия з благословліня владыкы перемышльско-ґорлицкого Паісия одбуде ся традицийне, уж ХХХ Православне Молодіжне Поломничество на Святу Гору Явір. Як каждый рік, православны вірны путуют на Гору Явір, жебы 12. липця/юлия торжественно святкувати праздник свв. Апостолів Петра і Павла. Ден перше о 17.00 год. буде служена Всеночна в церкви в Ганчовій. По молитві буде вечеря і стріча з молодежом. 12. липця/юлия о 7.00 год. рано молодіж і поломникы помолят ся в ганчівскій церкви, a пак підут в сторону Высовой. О 9.00 год. буде стріча при высівскым храмі і дальше путуваня на святу гору. О 10.00 зачне ся архієрейска Божеска Літургія. Буде посвяченый крест за здоровля поломників і завершыня ся пандеміі. Тогорічне поломничество з санітарных взглядів єст коротше в порівняню до попередніх років. Зголошыня принимат о. Юлиян Феленчак, як тіж ведуча і особы з єпархіяльного Братства Православной Молодежы.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі