Голосник

Там на Лемковині… в Тжцянці

В найблизшу суботу, 29. серпня/авґуста, в Тжцянці в великопольскым воєвідстві одбуде ся подія посвячена лемківскій культурі. Чом як раз в тій місцевости? Зато, же доднес в Тжцянці і околичных селах прожывают іщы нечысленны переселенці з акциі Вісла і іх потомны.

Подія під назвом «Літо з фольклором – Там на Лемковині…» зачне ся о 17.00 год. в місцевым парку. В проґрамі выступы ансамблів і дальшы акциі.

Вертати до коріня

За орґанізацию подіі одповідат Музей Наднотецкой Землі. «Вчас подіі выступлят штырі ансамблі, котры запрезентуют лемківскы пісні. В проґрамі будут тіж варштаты вышываня, танців і співу», бесідує Анна Шыманек, працівник музею.

Окрем музею, подію сперают довєдна грекокатолицка парохія Возвиджыня Чесного Креста в Вальчы та містецкый уряд. «Лемкы фурт сут активны, фурт діют і функцийонуют. Музей в Тжцянці сперат іх діяня, сперат родины, котры походят з обшыри Низкого Бескіду», бесідує про нашу редакцию Адриян Галушка, ведучый Рады Міста Тжцянкы, котрого рід выходит з Лемковины, зо села Ґладышів.

Вчас концерту выступлят ґрупы «Кычерка», «Лемко Тавер», «Троянда» та «Коханый Спів». Є то уж котрыса запоряд імпреза орґанізувана через тжцянецкій музей, присвячена лемківскій культурі. Музей спільно з другыма партнерами перед трьома роками зорґанізувал подію, ґу памяти 70. річниці выселінь Лемків.

«Тішу ся, што як радник і ведучый Рады Міста, можу сперати сесу ініциятиву. Тішу ся і на тото, што не лем старшы особы, але тіж молодіж бере участ в того рода подіях», продолжат Галушка. За його словами тогорічна подія єст выняткова хоц бы під тым взглядом, што міцно фінансово спер єй Нацийональный Центр Культуры, державна інституция, котра має за ціль піднимати діяня ґу плеканю і шыріню культуры цілой Польщы.

Тжцянка і околиці

В рамках выселіня в 1947 р. на тжцянецку землю было выселеных 1437 жытелів Лемковины. Были они вывезены з рідных сел шестьома транспортами. Більшіст з них была оселена в околичных до Тжцянкы селах. Найвеце родин оселено в Нєкурску, Ломници, Страдуню, Сєдліску, Смолярни, Рыхлику, Стобні, Уйскых Лугах, ци Желіхові.

Днешнє скуписко лемківской етнічной меншыны в Тжцянці належыт до єдного з найдале высуненых в західньо-середній Польщы. Невеликє чысло выселенців доднес змогло перетримати культуру і рідный русиньскій язык. Нечысленны родины змогли вернути ся домів по 1957 р.

«Молодшы, з оповідань старшых люди, знают лемківску тему, справу выселінь. Особисто єм барз збудуваный тым, што деси тоты односины до походжыня сут підтримуваны і молоды люде не одтинают ся од той культуры, а старают ся на ню памятати», завершат радник.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі