Творителі ідей

В бізнісі є то барз просте. Не стачіть засновати якусь фірму, котра буде робити даяку діялность, хоць може в тім часі унікатну, і думати собі, же тота фірма буде такым способом фунґовати навікы. У фірмі мусять быти люди, котры думають уж на завтрашній день. Котры знають бізніс модел інововати. Мусять там просто быти творителі ідей, котры все дашто нове, успішне принесуть на торг. Лем тото може ґарантовати, же фірма буде далше просперовати, же ся не стратить десь у морі великой конкуренції, і не буде мусити за собов заперти двері.

На тот тыждень припала 25-та річніця од першого Світового конґреса Русинів, котрый проходив у Міджілабірцях. Не єм із той ґенерації, котра тото „чудо“ могла зажыти на властны очі. Гей, про мене чудо, бо по роках українізації уж лем заснованя русиньскых орґанізацій в окремых державах было пречудесне, а не іщі в так куртім часі зробити світовый конґрес. І так ся можу операти лем о факты, котры суть знамы, котры суть записаны в деякых жрідлах. Із того мала, ку чому ся чоловік може при гляданю інформацій о окремых конґресах дістати, мусить быти каждому барз скоро ясно, же конґрес і конґрес не є тото саме. Конґресы із девятьдесятых років минулого столітя і конґресы, котрых можеме быти свідками днесь, то є іншый весмір. А хыбу не несе єден ці двоми люди. Хыба в проґрамі, як бы то назвали проґраматоры, є резултатом цілого руху, што ся без пардону мусило записати і до „коду“ конґресу.

Проблем конґресу зачав там, де в конґресі скінчіли інтелектуалы. Або, ліпше повіджено, жебы єм никого не образив, бо і днесь на конґресі іщі все мож найти і якесь інтелектуалне крыло делеґатів, там, де скінчіли творителі ідей. Ці уж зато, же з конґреса одышли – будь добровольно, або были з поклнов выпоклонкованы, або зато, же тото, што бісідують, нихто не хоче слухати і никого то не інтересує.

Покля ся посмотриме історічно на конґресы, є ясно видіти, же конґрес у своїх зачатках быв конґресом ідейовым. То были міцьны ідеї, котры мали возродити Русинів і конґрес, котрый ішов тым напрямом, котрый до свого веджіня выберав як раз творителів ідей, ішов правилным напрямом. То конґрес быв тым, котрый проголосив, же Русины мусять быти вызнаны в каждій державі. І оно ся на тім в окремых державах досправды робило. Конґрес рішыв, же треба кодіфіковати язык, і оно ся на тім досправды робило, зробив ся і языковый конґрес із той нагоды. Хоць не дішли сьме до того, жебы тота кодіфікація, холем в рамках карпатьскых языковых варіант, была єднотна. І втогды то было мож омного легше зробити, як теперь… Конґрес быв тым, котрый ся не бояв політіків, а навспак, як „русиньска амбасада“ ходили членове Світовой рады Русинів і выбавльовали то, што было треба, і де было треба. І не робили то лем выголошінями, котры суть і так написаны лем так, жебы когось „не провоковати“. І глядали ся все новы ідеї, все новы планы, котры бы требало выповнити.

Днесь як бы конґрес заціклів ся сам до себе. Є, жебы быв. Бо треба, жебы быв. Лемже сидіти днесь на засіданю Світового конґреса Русинів значіть то, же ведучі делаґацій за окремы державы прочітають ославны стишкы на то, што за два рокы зробили. Якы фестівалы ся їм подарило зробити, же выдали даякы книжкы, новинкы і же є власно вшытко в порядку. Лемже чоловік ся не дізнать, што далше в русиньскім русі хочеме зробити. Яковсь сімулаційов роботы мають быти комісії, котры будь знова рішають тото, што собі можуть порішыти і окремы домашні орґанізації – выданя книжкы, зорґанізованя фестівалу, або нияк не фунґують (припад медіалной комісії). Но і окремов капітолов є бесконечне сиджіня над штатутом, бо то є єдиный проблем, котрый маєме і котрый треба на каждім конґресі рішыти.

І де зістали ідеї? Знаме што хочеме? Досправды ся русиньскый рух зможе уж лем на то, жебы раз за два рокы выголосив, же Україна має вызнати Русинів і то є конець? Конґресу досправды днесь бракують творителі ідей. Будь уж в конґресі не суть, або їх слова никого не інтересують. Або ся тоты творителі „родять“ абсолутно мімо конґресу і орґанізацій, котры в конґресі суть, і хоронять собі свої місця в конґресі перед вшытков рештов світа. І досправды собі думаме, же є вшытко в членьскых державах „в порядку“, так, як то прочітають ведучі делеґацій? Кідь є вшытко в порядку, як є можливе, же в Сербії, де Русины были давно вызнаны, кідь мы сьме ту ани не снили, же раз будеме, в Сербії, котра мала довгы рокы председу Світовой рады Русинів, важный вплив у Націонланім совіті здобывать проукраїньске крыло? Не є як раз і тото тема, котру бы конґрес мав одкрыти і задумати ся над тым, што робити, жебы дашто подібне не пришло і до іншых держав?

Можу навести два приклады того, як є днесь конґрес сліпый і глухый перед тыма, котры ідеї творять. Кідь єм у 2013-ім році в Ужгороді на конґресі хотів бісідовати о роботі Округлого стола Русинів Словеньска, котрого член конґресу – Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій, є членом, веце делеґатів інтересовало то, же што я мам што бісідовати о даякім округлім столі, котрый не є в конґресі, як то, же єм презентовав ідеї, котры выникли в Окурглім столі Русинів Словеньска, на хосен вшыткых Русинів на Словакії – ці уж просаджіня закона о народностных меншынах в Словацькій републіці з властной ділні, вытворіня проґраму розвитку нашой меншыны на Словакії ітд.

Другым прикладом є орґанізація „Руска Бурса“, котра із лемківского радіа зробила нелем общерусиньске радіо, але поступно розбігла і общерусиньскый портал, теперь докінця тыжденник. За радіом, порталом і тыжденником не є лем радіо, портал і тыжденник, але і ідея єдности Русинів. Чом є така орґанізація офіціално доднесь мімо конґрес, чом ся Світова рада Русинів уж давно не зачала інтересовати тым, жебы таку орґанізацію здобыти про себе?

Но, як єм спомянув і высше, тото не є хыба лем єдного ці двох людей. Хыба в проґрамі зачала там, де скінчіли творителі ідей. Лемже они не счезли аж на конґресі. Они счезли уж дома, в окремых орґанізаціях, або є їх там так мало, же їх не є чути, припадно їм ани не хочеме дати слово. Значіть, посмотрити ся мусиме до дзеркала в нашых домашніх державах. Покля такы люди не будуть дома, не будуть ани в конґресі. Бо собі їх там не накреслиме.

І в історії то было так, же русиньскый рух стояв на творителях ідей, котры Русинів рушали все допереду. Покля конґрес хоче быти конґресом, мусить вернути слово як раз творителям ідей. Покля їх не мать, є найвысшый час зачати їх глядати. Іншак за собов конґрес може буде мусити заперти двері, бо не буде ничого, што бы міг іщі людям принести. І то бы было великов шкодов!

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА