Ученикы з Лемковины на русиньскым пути Пряшова

В минулу середу, 25. листопада/новембра т.р., парунадцетero учеників середніх шкіл з Лемковины, якы вчат ся лемківского языка, провели прогульку до Пряшова, путьом русиньскых пунктів того міста. Зорґанізувало єй Стоваришыня Руска Бурса з учытельком лемківского языка в І Загальноосвітнім Ліцею ім. М. Кромера в Ґорлицях – Галином Малецком, при фінансовым спертю Ґорлицкого Староства.

Ученикы, завдякы Петрови Медвідьови, якій повюл школярів по Пряшові, дознали ся о істориі і діяльности Руского Дому та Руского Клюбу в Пряшові, мали змогу видіти місце де ся находит і як выглядат його сучасна правно-адміністрацийна ситуация. Русины, якы жыют в Пряшові, надіют ся, же даколи поведе ся одзыскати Дім на власніст і буде міг він зас служыти ім так, як Руска Бурса в Ґорлицях служыт Русинам на Лемковині. Пак, ученикы звиділи катедру св. Йоана Крестителя, де в крипті находит ся гріб о. Александра Духновича. Там же дознали ся вшытко про жытя і діяльніст Будителя Русинів.

По минутах задумы і рефлексиі в катедрі, прогулька перенесла ся до Словацкого Народного Mузею – Музею Русиньской Kультуры при ул. Масариковій 20. Там могли призріти ся богатій колекциі образів русиньскых малярів, почытати експозицию про історию Русинів на Словациі, видіти, як выглядало выпосажыня русиньской хыжы та оцінити чым і ци взагалі ріжнило ся од выпосажыня типовой лемківской хыжы, а тіж пообзерати стары церковны книгы, церковне облечыня і інчы церковны утенсилиі. Особливым заінтересуваньом школярів тішила ся выстава макєт деревяных карпатскых церкви авторства Ладислава Цідила з Бардийова. Вшыткы презентуваны моделі церкви сут побудуваны в скали 1:50, зато мож порівнати кажду з них і однести до інчых. Експонаты сут сконструуваны з годинарском докладністю. Заміщено в них можливі найбільше деталів, як маленькы дзвоны в церковных вежах, або ювілерной подобы кресты.

По тым, школяре першли ся під православну церков в Пряшові та під Православну Богословску Семінарию, де містит ся Православний Богослосвкій Выділ Пряшівского Університету, якій своіх абсольвентів мат тіж на Лемковині. В дорозі до Музею прогулька затримала ся в місци, де тепер находит ся новий будинок Театру Йонаша Заборского, але колиси стояла там Грекокатолицка Богословска Семінария, а тіж стоял памятник Александра Духновича, якій з недокінця зрозумілых взглядів перенесено в інче місце. Вчас цілой прогулькы П. Медвід оповідал про інчы персоны звязаны з русиньском історийом Пряшовa.

Головным пунктом выізду была візита в єдиным професийным русиньскым театрі на світі – Театрі Александра Духновича. Для більшости школярів не была то перша присутніст в тым місци. Вельох учеників уж перше брали участ в выіздах до театру, орґанізуваных Стоваришыньом Руска Бурса в Ґорлицях. На тот раз школяре мали змогу видіти пєсу під назвом Окресний шпыталь. Была то траґікомедия, якой акция розгрыват ся з психіятрычным шпытали, а хоц підниманы проблемы неконечні сут смішны, то штука єст так задумана, жебы публика засміхувала ся до слез. Так было і тым разом. Видно было по публиці, же ся подабало. Подібні як і лемківскым школярям.

Завдякы Петрови Медвідьови, якій в професийний спосіб заопікувал ся прогульком, был то для учеників барз хосенний выізд і, як самы ся заповідали, напевно не послідній.