lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вігорлатьскый музей ожывлює ремесла

Петро Медвідь Петро Медвідь
13. 7. 2020
» Культура

Знаня передаваны з ґенерації на ґенерацію, зручность і запаленость про творчу діялность, умелецькый талент і забавне спознаваня реґіоналной історії в автентічнім оточіню експозіції народной архітектіры і бываня (в сканзені) пропонує Вігорлатьскый музей в Гуменнім почас літнього проґраму обявльованя новой дімензії традічных ремесел реґіону.

Літній зажытковый проґрам під назвов Цікл творчіх варштатів традічных ремесел про верейность – Ожывлены ремесла буде презентовати традічны ремесла, котры стояли на початку розвитку народной ремеселной і умелецькой творчости. Цікл варштатів є напланованый од 19-го юла до 30-го авґуста 2020-го року в пятьох окремо заміряных областях. Інформовала о тім Яна Федічова із Вігорлатьского музею в Гуменнім.

Проґрам на пять неділь

Почас пятьох неділь представить музей і реґіоналны носителі традічной ремеселной културы ковальство, ремінярьство, роботу зо соломов, выробу шындлів і традічных матеріалів на покрываня стріхы, тканя на короснах, роботу з вівчов вовнов, токарьство, столярьство (гобляьрство) і підмальбу на склі.

В рамках проґраму, котрый буде все проходити од 14.00 до 18.00 год., будуть ся вказовати традічны ремеселны поступы, інштрументы потрібны про тоту роботу і выробкы, но участны будуть годны видіти і тематічны выставкы ку окремым темам варштатів. А чекать їх і супроводный проґрам.

В ареалі сканзену будуть навщівници мати можливости спробовати собі окремы ремеселны технікы в рамках творчіх варштатів і познакомити ся з ремеслами і посередництвом переглядкы сканзену.

Як інформовала Яна Федічова з Вігорлатьского музею, ареал сканзену, де суть і обєкты з русиньскых сел, є унікатным вказаньом споїня традічной народной сакралной културы, културы бываня і господарьской културы з презентаційов сохраненого унікатного комплексу традічных ремеселных будов, інштрументів, ремеселных выробків, предметів і поступів народной умелецькой творчости, котры документують господарьскый розвиток вышнього Земпліна.

Перша неділя з ковальством

Почас першой неділі 19-го юла музей позывать в рамках творчіх варштатів на стрічу з традіційов ковальства і можливостьов рекреачного райтованя на конях.

Ковальство в сканзені репрезентує автентічна фунґуюча ковальска дільня з русиньского села Нехвальполянка. Інтерьєр зрубовой будовы творить огниско з ковальскым міхом, ковадлина, різны тіпы молотків, кліщів ці ковальскых выробків.

Атмосферу ремеселных творчіх варштатів в сканзені доповнюють дві выставкы. Першов є тематічна експозіція традічного земледільского верцайґу (серсаму) і машын, другов є выставка творів европского інсітного уменя.

Жрідло фотоґрафії: shutterstock.com

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні