Война кампани не перешкаджать

Добрі познатый русинофоб Олександр Гаврош недавно опубліковав „рецензію“ книгы русиньского літературознателя Валерія Падяка Александер Духнович. Творы, котра вышла в Пряшові у Выдавательстві Пряшівской універзіты. Прославленый писатель не публіковав на Радію Свобода, і там бы го якбач з такым памфлетом вышмарили.

Вырішыв публіковати текст під назвов Як Падяк із Духновіча „націоналіста“ робить, на поглядово, ці кампаньово запрязненім порталі Закарпаття онлайн як блоґ.

Гаврош до свого мерьку, а головно мерьку чітателів, выбрав капітолу книжкы, котру Падяк назвав Русинськый націоналізм А. Духновича. Є ясным ділом, же русинофобам, так як і цілому україньскому естаблішменту, котрый не може припустити, же Русины суть окремый народ, бо якбач в тій хвілі цілый світ імплодовав, пасує, жебы быв Духновіч ниякый.

Ани такый, ани такый, максімално „закарпатьскый“, кедь ся з ним треба хвалити, але кедь треба дати Русинам з молотком по голові, та „москофіл“, но в жаднім припаді він не може быти русиньскый, не може быти патріот ці націоналіста.

Є ясным, же Гаврош, котрый ани не напише, о котру книжку Валерія Падяка іде, абсолутно не оцінює текст в контексті, але выберать собі тото єдно слово – націоналізм, і будує на тім свою „драму“.

Але жебы ся вам ани на минуту не хотіло роздумовати о тім, ці Падяк не може писати релевантый текст односно Духновіча, такой на початку Гаврош спомяне, же Падяк є абсолвентом російской філолоґії, што в часі войны є уж достаточна причіна на то, жебы вшытко, што такый чоловік напише, было неадекватне.

Мусить їх страшно жерти і то, же Валерій Падяк не боїть ся одкрыто крітіковати державу за то, як односить ся ку Русинам, корінному народу Підкарпатя.

Ку тому треба в тексті пару раз спомянути русиньскый сепаратізм, но і діло є готове. Мож публіковати.

Но і Закарпаття онлайн по соціалных сітях розмістить текст, ку чому допише „до плачу“ слова, же покля Україна воює за свою слободу на выході і югу, на западі піднимають головы „гібрідны“, цітую, „кремляді-падяки“.

Окрім того, же русинофобам перешкаджать Духновіч, котрый бы быв усвідомленый Русин, будитель русиньского народа, перешкаджають їм і такы як Падяк. Мусять із того мати порядны нервы, же хтось є за граніцями свойой державы узнаваный і честованый фаховець, же там може учіти у своїм фаху на універзіті, же в загранічу міг здобыти і высокый научно-педаґоґічный тітул, а притім учіть о тім, што подля них „не існує“.

А мусить їх страшно жерти і то, же Валерій Падяк не боїть ся одкрыто крітіковати державу за то, як односить ся ку Русинам, корінному народу Підкарпатя.

Гаврошова статя, так як і многы далшы русинофобны, котры написав, западе порохом. Робота Валерія Падяка в рамках його баданя русиньской літературы і театру ту раз і навсе зістане, і зістане конечно без україньской, російской ці комуністічной міфолоґії, котру ся все намагали втиснути до русиньского простору.

Но і так маю в голові вопросы. Ясно видіти, же ани война не перешкаджать продовжати в протирусиньскій кампани, і Гаврош є в ній єдна з ведучіх особ. Но кому властно тоту кампань треба, на кого жадость ся робить, і хто єй платить?

На конець вже лем буду парафразовати Закарпаття онлайн. Покля Україна воює за свою слободу на выході і югу, на западі творять фронт з пером в руці деякы русинофобы, знаючі, же тот фронт є найбезпечнішый.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.