lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Я сой хлопец справедливий… 130. річниця народин о. М. Соболевского

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
17. 8. 2016
» З істориі
Я сой хлопец справедливий… 130. річниця народин о. М. Соболевского

В 1967 р. на Совітскій Украіні отец Михал Соболевскій выдал книжку з поміщеныма в ній праві 170 лемківскыма співанками, дополнену написаным собом вводным словом. Збірка остає доднес актуальным і основным джерелом досліджынь музыколоґів і інспірацийом для выконавців, котры хотіли бы мати в своім репертуарі автентичну лемківску музыку.

Материялы до свого труду жытя автор зберал головні серед жытелів Устя Руского, котрым праві 25 років служыл найперше як священник, а пак, коли візитувал іх в місцях, де част його парохіян пішла жыти по 1945 р. до Совітского Союза, до села Мухавка і Ягольниця, в чортківскым районі. Тоты Устяне, котры не одышли на схід, были выгнаны в 1947 р. в рамках Акциі «Вісла» на Захід та примусово оселены головно в місточку Рудна на Нижнім Шлеску.

sobolevsk11

Михал Соболевскій вродил ся 14. серпня/авґуста 1886 р. Походил з вызначного роду з Костаровців, зо східньой Лемковины. Професор саноцкой ґімназиі, Русин – Михал Яксы Ладижыньскій, пише про высокій рівен «інтеліґенциі» населіня трьох лемківскых сел при Саноку – Юрівців, Чертежа і Костарівців. Доводит, што возникли они за галицкого князя Юрия ІІ, котрий при саноцкым замку оселил ріжных майстрів, ремісників, музыкантів і шулерів – експертів од гры в кости. Пояснят він, што члены той остатньой професиі основали село, котре найперше звало ся «Костигровці» а потім Костарівці. Столітями село было королівском власністю. Была в ним церков св. Симеона Столпника побудувана в 1872 р. В меджевоєнным часі в селі діяла штыріклясова школа з польскым і рускым языком вчыня, кооператива «Надія», чытальня ім. М. Качковського, а в 1928 р. основано в ним Братство Терезвости. З Костарівців, окрем Михала Соболевского, были родом – вызначний лемківскій політик Руской Селяньской Орґанізациі – Осиф Соболевскій, та вязнены в концлаґрі в Талергофі – Єва і Вікентий Соболевскы.

Михал Соболевскій до початковой школы ходил в Костарівцях. В 1899 р. пішол до IV клясы выділовой школы до оддаленого о 8 км Санока. Од 1900 р. почал брати наукы в місцевій ґімназиі. Проявлял таланты до вчыня чужых языків, та влюбліня до музыкы. Як самоук навчыл ся грати на гушлях, а од VII класы ґімназиі почал дириґувати церковным хором.

В 1903 р. вступил до перемышльской грекокатолицкой духовной семінариі, лем скоро перенюс ся до Львова. Дале был семінаристом, а окрем того зачал студиі на Львівскым университеті. Ту вюл хор семінаристів і музыкувал в оркєстрі, сопоставленій зо струновых інструментів. В 1912 р. скінчыл семінарию і оженил ся з дівком священника – Юлийом Дуркот. Того самого рока 22. грудня/децембра был высвячений і остал сотрудником отця Йоана Хризостома Дуркота – пароха Новівси.

На зачатку Великой Войны, довєдна зо свойом женом та другыма, был арештуваний і зосланий до талергофского лаґру. Освободжений з нього подібно на зачатку 1916 р. міг вернути на Лемковину, лем мал ограничену свободу. По войні кротко был священником в Ждыни і Долинах (русиньска част села Шымбарк). А 1. листопада/новембра 1919 р. остал парохом Устя Руского. Служыл тіж в філияльній церкви в Квятони.

В меджевоєнным часі о. Михал Соболевскій активно діял для розвитку соспільных установ в Устю і Квятони. В обох селах оновил діяльніст чытален ім. М. Качковського і основал кооперативу «Єдніст» і «Сила народа». В Устю Рускым народили ся вшыткы його діти, котры по родичах переняли влюбліня головно до лемківской музыкы. Найстарший был Богдан, котрий был войсковым, інчы діти были учытелями – Роман, Іванка, Константин, Мария, Наталия і Лідия. Роман Соболевскій (вр. 02.05.1920 р.) был композитором, педаґогом, єдным зо спілоснователів хоровой капелі Лемковина во Львові. Скінчыл анґлицку філолоґію і музычну школу. Вчыл анґлицкого языка в консерваториі во Львові. Він написал музычну адаптацию для хору кількох лемківскых співанок і допомагал опрацувати і выдати няньову збірку «Лемківскы співанкы». Лідия Соболевска зорґанізувала і короткій час вела хор в селі Ганчова.

В шематизмі Апостольской Адміністрациі Лемковины споминат ся, што о. Михал Соболевскій был при функциі присинодального еґзамінатора і судці. В тридцетых роках был членом заряду Общества Руска Бурса в Ґорлицях. Там же была зроблена фотоґрафія настоятелів і выхованків ґорлицкой бурсы.

Неясны остают причыны выізду о. Михала Соболевского з частином Устян в 1945 р. до Совітского Союза. В архівах заховало ся його прошыня о згоду на выізд парохіян і його родины на Совітску Украіну, з серпня/авґуста 1945 р. Там написал, што комісары розповідают про потребу «возъєднаня грекокатолицкой церкви з росийскым православьом».

«Лемківскы співанкы» зредаґувал о. Соболевскій з власных записів. Ціле жыта записувал слова і мелодиі народных пісен. Коли в 1959 р. одышол на емеритуру, рішыл опрацувати зобраны записы русиньского фольклору та іх опубликувати. У 1967 р. выдавництво «Музычна Украіна» напечатало записы співанок з короткым вводным словом автора і одмінным од авторского міцно зідеолоґізуваным вступом украіньскых редакторів С. Гриці і Л. Ященка. Співник подібний єст – согласно принятому совітскыма музыколоґами порядкови – на: першу част, присвячену співанкам з штоденного жытя «побытовым», другу – обрядовым, весільным, третю – про любов, четверту – жартібливым, пяту – еміґрантскым і войсковым. Окрем того, автор помістил в кінци книжкы словничок діалектичных слів. Єст він о тілько мало придатний і недоречний, што слова лемківскых співанок поміщеных в збірці сут зредаґуваны в псевдоговорі, без пошаны для ориґіначного тексту та недотримуючы ниякых правил ортоґрафіі русиньского языка. По смерти автора в ЗША, стараньом тамтышньой Світовой Федерациі Лемків, выданий был короткій допис о. Соболевського пн. «Особливости лемківского діалекту в порівнаню з украіньскым літературным языком», котрий єст властиві повторіньом словничка діалектичных слів зо збіркы співанок.

Біоґрафы пишут, што о. Михал Соболевський знал різбити в дереві і… вышывати. Біоґрафичных даных про родину Соболевскых з Устя єст мало, лем фраґменты находят ся в ріжных джерелах, котры не дают одповіди на вельо вопросів. Остає лем дале досліджати тему, жебы пояснити тоты вшыткы порожні місця, жебы лемківскы співанкы могли быти доспіваны. Як в записаній о. Соболевскым устяньскій співанці про збійника Яношіка –

Я си хлопец справдливий,

нихто на ня нич не віст,

лем та моя фраірочка,

але она не повіст.

Фото горі – члены заряду і ученникы в Рускій Бурсі в Ґорлицях, 1937 р. О. М. Соболевскій сідит пятий, в другым шорі.

ShareTweet

Повязаны дописы

Парох Сандецкой Руси

Парох Сандецкой Руси

3. 11. 2023
Памяти Нестора Репелы, якого голос «одтамале» почули мы як першы

Памяти Нестора Репелы, якого голос «одтамале» почули мы як першы

23. 8. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні