Голосник

Засідав народностный выбор. Тестованя перепису уж в септембрі

В середу 9-го септембра 2020-го року проходило в братіславскім владнім готелі Bôrik XXXVIII. Засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрый є порадным орґаном Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Засіданя одкрыв його председа Ласло Буковскый, уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Членове выбору собі на зачатку припомянули, же 9-ый септембер є на Словакії Дньом жертв голокаусту і расового насилства. Якраз в тот  день было у 1941-ім році прияте у фашістічнім Словацьком штаті наряджіня ч. 198/1941 о юрідічнім поставліню Жыдів – такзваный Жыдівскый кодекс, котрым были жыдівскым гражданам взяты вшыткы права і векшына з них была вывезена до концентрачных лаґрів, де і вмерла.

Як повів Буковскый, членове народностного выбору одсуджують будьякы проявы расовой ці етнічной ненавісти, як і намагы о злегшованя характеру споминаных історічных дій.

Перепис буде простый

Меджі найважнішы пункты остатнього засіданя належала інформація о приправі Перепису населіня, домів і квартелів 2021. Перепис вже проходить, кедьже даны о домах, квартелях і далшы інформації Шатістічный уряд Словацькой републікы зачав зберати вдяка електронічному перепоїню односных катастралных і далшых урядів.

Перепис населіня буде проходити од 15-го фебруара 2021-го року до 31-го марца того самого року. Як были членове выбору інформованы, і вдяка тому, же не будуть люди мусити доповняти даны, котры знать Штатістічный уряд здобыти іншов формов, і котры доповньовали в попередніх переписах, перепис буде барз простый.

Тому має помочі і то, же першый раз буде проходити повно електронічный перепис.

Перепис ся буде выповньовати на сайті Штатістічного уряду, припадно через мобілну апілакцію. В переписі будуть брати участь вшыткы, котры мають тырвале перебываня на Словакії, переходне перебываня або толероване перебываня. Участны будуть выповньовати лем 14 вопросів, што є в поріваню з попередніма роками омного менше чісло.

Села і міста на перепис дістануть грошы

Хто не буде знати выповнити собі перепис сам, може пожадати о асітенцію. На тото дістануть села і міста грошы. Фінанції подля інформацій Штатістічного уряду не будуть лем на робітників – стаціонарьных асістентів, котры будуть помагати з переписом, але і на властну діялность.

Можуть собі з них робити властне пропаґованя перепису, припадно дати зробити і далшы матеріалы ку перепису, наприклад і в языках народностных меншын. Самособов, Шатістічный уряд буде дістрібуовати і властны матеріалы ку перепису, котры будуть так само і в языках народностных меншын. В языках меншын буде мож выповнити і формуларь перепису.

Штатістічный урдя Словацькой републікы розділив свою кампань на штири фазы. В рамках кампані буде од 21-го до 28-го септембра мож залучіти ся і до пілотного тестованя електронічного перепису. Даны, котры ся здобудуть тестованьом, не будуть зарахованы до офіціалного перепису. Тестованя буде проходити на офіціалнім сайті уряду про перепис scitanie.sk

Штасістічный уряд хоче в рамках кампані інформовати о тім, чом є перепис важный, як ся на основі нього роблять різны політікы державы (напр. і транспорт, паркованя, драгы, оддыховы зоны, школы ітд.), але і о тім, же є ґарантована охрана особных даных, котры будуть анонімізованы, і не мож на основі них дійти ку особі, котра їх выповнила.

Уряд буде на тоту кампань хосновати прінтовы, соціалны медії, телевізію, аґіткы, палаґаты, білборды, цітілайты, но кампань приготовлює і про окремы народностны высыланя в рамках верейноправного телерадія.

Про меншыны важны три вопросы

Про меншыны будуть найважнішыма три вопросы із 14-ох, котры будуть у формуларі. Людей ся будуть в переписі просити на то, яка є їх народность, пак ці ся чують быти членом іщі і даякой іншой народности, а якый є їх материньскый язык.

В поріваню з попереднім переписом приходить ку змінам. По перше, люди собі будуть годны вызначіти дві народности, но не мусять. Можуть зістати коло єдной, што рекомендують і русиньскы представителі.

Проти той зміны цілый час были Русины у выборі Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, представитель сербской меншыны Стане Рібіч, і подакотры передставителі мадярьской а ромской меншыны. Кедьже векшына членів выбору была за таку можливость, першый раз по взорі держав околіці – Чеськой републікы, Мадярьска і Польщі, будуть люди годны записати собі дві народности, што ся арґументовало тым, же люди можуть быти змішаного походжіня.

По друге, хоць минувшый перепис просило ся наприклад і на найчастіше хоснованый язык, в найблизшім переписі такый вопрос не буде, і буде ся звідати лем на язык материньскый.

В тім вопросі дотеперь Русины все досяговали векшы чісла, як у приголошіню ся ку народности. Наприклад в році 2011 ся ку Русинам приголосило 33 482, але ку материньскому языку русиньскому аж 55 469. Вопрос о найчастіше хоснованім языку наконець ани не мав вплив на рішіня будьякой меншыновой політікы, зато ся выпустить.

RTVS буде рішыти концепцію народностного высыланя

Членове выбору были інформованы і о засіданя Рады RTVS, на котрій брали участь і представителі меншын, котры выразили свої припомінкы ку народностному высыланю. Засіданя одбыло ся за участи уповномоченого Буковского 20-го авґуста.

Рада прияла ку проблематіці народностного высыланя узнесіня. В нім ся конштатує, же сучасный стан народностного высыланя і выробы народностных проґрамів выходить з леґіслатівных і фінанчных можливостей верейноправного телерадія. Но так само дала рада ґенералному директорови RTVS Ярославови Резнікови задачу выпрацовати концепцію высыланя про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котра буде в проґрамовій штруктурі брати до увагы сучасны пожадавкы народностных меншын і етнічных ґруп.

Тот замір потвердив на засіданю выбору і Мартін Какош, підпредседа Рады RTVS, котрый говорив, же народностному высыланю треба новый концепт, новых співпрацовників ці певный час высыланя. Бракує за його словами точна і ясна дікція закона, высыланя бы потребовало і довгодобішу приправу редакторів а векшы фінанчы жрідла.

Ґенералный директор RTVS має задачу актуалізовати концепцію меншынового высыланя до кінця октобра. RTVS собі ку творбі концепції покличе і представителів меншын, котры вже были на засіданю Рады RTVS (за русиньску меншыну там быв Петро Медвідь), і котры будуть презентовати представы о розвитку того высыланя за свою мешынову комуніту.

Меджі найважнішы русиньскы пріоріты в рамках радіового высыланя належыть обновліня выробы літературно-драматічных і забавных проґрамів, котра была позаставлена у 2016-ім році, в телевізії є то актуалізація існуючого формату і выникнутя новых форматів проґрамів.

Выбор жадать выдати навчалный матеріал

Меншыновый выбор в середу проїднав і Інформацію о Акчнім плані охраны прав особ, котры належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020.

Своїм узнесіньом, котрого пропозіцію дав Петро Медвідь, пожадав выбор Державный педаґоґічный інштітут безодкладно фіналізовати і публіковати навчалный матеріал під назвов Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny), жебы міг быти зарадженый до навчалных планів.

Фіналізація учебника ся тігать уж дакілько років. Ку тексту мали припомінкы наприклад і представителі русиньской меншыны, кедь не были согласны з капітолов, котра мала презентовати Українців на Словакії, в котрій ся писало о Русинах-Українцях ітд. Зато матеріал перешов многыма крітічныма змінами.

Як были членове выбору інформованы, словацька верзія є готова, но чекать ся на мадярьскый переклад. В повязаню з тым член выбору за Русинів підкреслив, же покля ся роблять переклады до народностных языків, пак жадать і переклад до русиньского языка. Буковскый пропоновав, жебы текст без чеканя быв публікованый в словацькім языку і міг быти хоснованый. Далшы языковы верзії ся можуть поступно доробити, включно мадярьской.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі