Зновусоєдиненя і соєдиненя: мала зміна, єднака ідея

Кедь більшевикы вєдно із Українцями дали собі на обідовый стіл Підкарпатя, жебы го зъїсти і зробити з нього область Україны, бісідовали о „зновусоєдиненю“, хоць Підкарпатя ниґда нич з Українов не мало. Днесь, уж без більшевиків, знову ідуть „соєдиняти“.

Боротьба о то, жебы наконець зъїсти і Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію, і тым зъїсти і єден з важных елементів у русиньскій історії, продовжує. А нелем продовжує, але штораз веце видіти і острішы атакы. А знову іде веце о націоналістічну справу, як о хрістіанство, што мож видіти і при проблемах меджі Україньсков православнов церьквов і Православнов церьквов Україны.

Ґрупі „збожных ґрекокатоликів“, котра штораз веце як до свого пастыря в Ужгороді звертать ся до верьхнього архієпіскопа в Києві, доста зачінають помагати вшелиякы медії, котры уж так само не знають граніці, покля їх обще даколи знали.

То видіти і в припаді порталу Mukachevo.net, котрый недавно інформовав о тім, же кошыцькый апостольскый адміністратор, владыка Кіріл Василь, рихтує ся на Пасху на Підкарпатя. На тій інформації бы не было нич, кебы собі холем овірила редакція мено і призвіско владыкы, кедьже му то перешмарили, а кебы то не была принагода про редакцію очорнити як владыку, так і далшых єпіскопів.

Уж лем назва, же Закарпатя навщівить словацькый єпіскоп, котрый „выступать проти єдности ґрекокатоликів Україны“, є доста далеко од обєктівности медій.

Но в короткій статі, без підпису автора, дізнаме ся і то, же як владыка Кіріл Василь, так і словацькы а мадярьскы єпіскопи найвеце выступають прoти „соєдиненя церькви на Україні“. Навеце, і тото є найінтересніше, така навщіва має за ціль „знову внести дештрукцію до процесу єдности церькви на Україні“.

Як далшый крок уж можеме очековати якбач лем то, же уж і з ґрекокатолицькых єпіскопів на Словакії і в Мадярьску зроблять україньскы медії сепаратістів, як то роблять і з Русинами.

Але вернийме ся ку проблемі. Покля бы журналістам, котры пишуть такы памфлеты, досправды ішло о обєктівне інформованя, пак бы собі мусили дакус веце наштудовати проблематіку. Кебы собі єй наштудовали, пак бы може пришли і на то, же навщіва апостольского адміністратора Кошыцькой єпархії в Мукачівскій єпархії є омного природніша, як кебы до Ужгорода пришов архієпіскоп Шевчук.

Чом? Бо Кошыцька єпархія є дітинов Мукачаівской єпархії, їй бывшов теріторійов і тоты дві церьковны штруктуры днесь існують вдяка Ужгородській унії, котрой півокруглу річніцю собі тот рік припоминаме. Нарозділ од кошыцького єпіскопа, престол Шевчука ниґда не мав нич довєдна з теріторійов Мукачівской єпархії, а Україньска ґрекокатолицька церьков не выникла Ужгородьсков унійов, але Берестьсков.

Лемже тото вшытко сьме вже дакілько раз поясняли. І зато ся до того не є потрібне вертати. Но предці лем мі не дасть звернути увагу на єдну аналоґію.

Кедь більшевикы на кінцю Другой світовой войны вєдно із Українцями робили вшытко, жебы анектовати Підкарпатя, і жебы зробити з нього часть Україны, бісідовали о „зновусоєдиненю“, хоць тота теріторія ниґда соєдинена з Українов не была, нич з ньов довєдна ниґда не мала і жыв на ній цалком іншакый народ, як на Україні. Значіть яке „зновусоєдиненя“?

Днесь ся дакус змінило слово. „Зновусоєдиненя“ бы предці лем было абсурдне. Говорити лож в церьковных справах? І так ся бісідує лем о „соєдиненю“. Але прінціп зістав тот самый. Хтось барз хоче „соєдинити“ тото, што собі жыє стовкы років своїм властным жывотом, а веце як о соєдиненя іде о погребліня части історії – церькви, Русинів, теріторії. Веце як о хрістіанство і „єдность“ іде лем о націоналізм, жаль присутный в Україньскій ґрекокатолицькій церькви.

Мукачівска єпархія днесь омного веце як хоцьколи в минулости потребує навщівы владыків з єпархій, котры выникли як їй діти, жебы знала, же в тій боротьбі не зістала сама.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. На фотоґрафії фраґмент з підписів Ужгородьской унії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА