Голосник

15 років тому выстартувала русиньско-лемківска філолоґія

1. жолтня/октобра 2016 р. минуло 15 років од покликаня лемківской філолоґіі. Полна назва той специялізациі то росийска філолоґія з лемківско-русиньскым языком, котра фунґує од 2001 рока на Педаґоґічным Університеті (товды: Педаґоґічна Академія) в Кракові. То важна річниця – не лем для академіцкого середовиска, але предо вшыткым для Лемків, котрых язык вдяка тому вынесений был на высоты. Покликаня лемківской філолоґіі запише ся (а може уж ся записало) в істориі нашого народу подійом не даючом ся порівнати до жадной інчой на просторі віків. То іста нобілітация нашой перлины – рідного языка.

Вєдно з новым академіцкым 2001/2002 роком на Педаґоґічным Університеті в Кракові выстартувала полноправна, університетска єдиниця лемківского языка. Подія тота вкінци могла ся одбыти по парох дестятьолітях вынятя нашой нациі спід права при вытуженых старанях др габ. Олены Дуць-Файфер та заанґажуваню товдышнього посла на Сойм ПР – Войцєха Гауснера. Бо то він отверал всякы двері, до котрых пак твердо дуркала Олена Дуць-Файфер – писал перед пятнадцетьолітьом на сторонах «Бесіды» єй шефредактор, Петро Троханвоскій.

Хоц офіцияльний початок фунґуваня лемківской специялізациі асоциює ся з зачатком академіцкого рока, то дорога до возникніня лемківско-русиньской філолоґіі зачала ся перше. Тота єднина в Польщы дидактично-наукова структура, котра вчыт будучых специялістів лемківского языка, культуры і літературы, за своіх пятнадцет років мала і добры, і планны хвилі. Треба быти з ней гордым, бо подібні як Лемковина мала ворогів, бывала загорожена, бідувала, тратила своіх, але фурт тырват. Але лемківска філолоґія на Педаґоґічным Університеті в Кракові то тіж доднес єдина в Польщы специяльніст о філолоґічным профіли, розвивана на основі языка етнічной меншыны. А в тым місци вартат звервнути увагу, же закон, в котрым вызнаний є лемківскій язык, был встановлений штырі рокы по возникніню структур нашой філолоґіі.

Од самого зачатку задуманий модель то вывчыти специялистів двойной філолоґіі. За пятняцтет років русиньска філолоґія в Польщы выпустила парудесятьох абсольвентів, котры днес менуют ся специялистами з обшыри росийского та русиньского языків. Хоц росийскій язык є общехоснуваным, то тоты, котры своє професийне жытя сплели з лемківскым языком, радше того не жалуют. Серед них найдеме редакторів Медияльной Ґрупы ЛЕМ.фм, тлумачів, учытелів, едиторів контекствого словника лемківского языка. Але філолоґія за рокы свойой діяльности в вельох молодых Лемках защыпила здорового духа патріотизму і любови до рідного языка. То часто тоты люде твердо стояли за введіньом двоязычных таблиц в декотрых русиньскых селах на Лемковині, а днес твердо іх боронят перед штораз частійшыма актами вандалізму.

Наукова структура занимаюча ся русиьснкым языком в Польщы не лем заняла ся досліджыньом языка на Лемковині, але і розвинула спілпрацу в тій обшыри з другыма реґіонами Карпатской Руси, ачий і поза ньом. Завдакы тому студенты, але і члены лемківской етнічной меншыны мают свідоміст шыршого загальнорусиньского контексту, в котрым розвиват ся «локально» лемківскій язык і культура, але тіж залежности громадско-культуровой ситуациі меншыновых ґруп од політикы і правной системы даной державы. Розвивана спілпраца медже лемківском філолоґійом в Кракові, а Інститутом русиньского языка і культуры на Пряшівскым Університеті в Пряшові та Університетом в Новым Саді в Сербіі фурт приносит Русинам почутя важности і спільноты поєдных стандардів русиньского языка. На основі той же шыроко зарисуваной спілпрацы, Краків мал нагоду орґанізувати в 2007 році ІІІ Конґрес Русиньского Языка. Скоро по основаню, філолоґія была орґанізатором в 2004 році науково-дидактичной конференсиі для учытелів лемківского языка, яка мала на ціли піднесіня рівня і промоцию вчыня языка в основных і середніх школах. О два рокы пізнійше одбыла ся тіж успішна наукова конференция, бодай перший раз так сильно посвячена нашому актуальному жытю, пн: «Дилемы достоменности Лемків – історичний, языковий, культуровий, громадскій аспект».

Інчыом вызначном подійом для самой структуры філолоґіі, было торжественне одразднуваня 10-літя єй основаня, до котрого гейбы і по части мал бы навязувати сес текст. В 2011 році в краківскым студентскым клюбі Бакалаж зышли ся вєдно студенты за дотеперішні рокы фунґуваня, професоры, русиньскы активісти та політикы і урядникы од рамени власти Польской Республикы. Товды же, наново ціла академіцка соспільніст разом з нашом філолоґійом набрала глубокого дыху в груди, обертаючы ся за успішным минулым, але смотрячы при тым допереду за новыма плянами.

Філолоґія  можніст розвитку і позняня дає не лем єй студентам – дає єй і нам. То вдяка проєктам, котры ведены сут в рамках тереновых досліджынь. Днес то часто недоціняны справы, але з перспективы часу, бесіды записаны з натуральныма носителями языка та істориі можут вказати ся неоціненыма. Гейбы, то они – на тяжкє будуче лемківской достоменности і языка можут дальше і правдиво вказувати правильніст вымовы і думаня. Днешні студенты і давны абсольвенты заняли ся важном справом ревіталізациі лемківскых пісен, котрых реконстукциі вказуваны сут в виді проєкту Міцне Зіля.

Русинько-лемківска філолоґія в Кракові не стратила. То она выграла велику борбу за наш язык, лемківскє «я» і фурт твердо кричыт, коли треба. На жаль і она має деякых противників, котры хотіли бы єй ліквідациі. А треба Лемкам памятати, же она специяльніст є барз важном офіцийні фунґуючом в просторі высшого шкільництва структуром, котра влият на еманципацию іх языка і культруы, та дозвалят існтитуцийні підтримувати і розвивати основны вызначникы лемківской достоменности. То лем тілько, або аж тілько.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі