Голосник

День перемогы

Інтеґраційов бывшых держав соціалістічного блоку на Запад і нам, Русинам в европскых державах, дожычіло ся, святковати День перемогы над фашізмом за европскым часом а не за московскым будиком з дньовым опізніньом. Про Русинів є 8-ый май перемогов такой двараз.

При вшыткых тых натіганях, хто кого освободив, 8-го мая треба все спомянути собі на множество нашых русиньскых вояків, на леґії, в котрых бік по боці войовали з Чехами і Словаками. Войовали за свою державу, многы дали в тій боротьбі як найвысшу жертву свій жывот, многы із перемогов вернули ся до Чехословакії. Гей, наслідно были Русины безпрецедентно зраджены, но на їх перемозі, котру досягли вєдно з далшыма союзницькыма войсками, їм то нич не бере.

Але нелем тов перемогов бы сьме ся мали заподівати. Забываме, же 8-го мая бы сьме мали святковати і з іншой причіны. А не малой. Теперь, по сто роках, є добрі собі то припомянути і раз і навсе записати собі то за уха. І то бы мали зробити нелем Русины, а і далшы народы.

Было то 8-го мая 1919-го року, коли в Ужгороді зышли ся представителі нашых народных рад – домашніх і той америцькой, і договорили ся на вытворіню Централной руськой народной рады. Без огляду на свої різны народны і політічны орьєнтації далше вырішыли, же русиньскы теріторії стануть частьов Чехословацькой републікы. Мож бісідовати о двох важных справах в тім цілім.

По перше, русиньскы політічны представителі ся у так важнім політічнім і історічнім моменті знали соєдинити і зробити сполочне рішіня. Не было то так все, скоріше малоколи, ці уж в часах перед або по 1919-ім році. Мож бы было властно бісідовати о світлім вынятку. По друге, рішіня Централной руськой народной рады в Ужгороді было потрібным споюючім пунктом меджі намагами, котры зачали америцькы Русины вже у 1918-ім році і резултатами мірного договору зо септембра 1919-го року. А то є іщі важніша справа.

Кедь Ґриґорій Жатковіч у 1918-ім році зачінать діяти, кедь ся стрічать з презідентом Вудровом Вілсоном, з будучім презідентом Масаріком, кедь підписує історічны документы, кедь є запрошеный до Паріжа – тым вшыткым здобывать про Русинів в отцюзнині окремый народный і політічный голос. Окремый, незалежный на іншых народах. Сотворіня централной рады в Ужгороді і досягнутя сполочного рішіня є доказом, же то нелем голос части Русинів, навеце десь в еміґрації, але же то досправды голос народа, котрый ся реалізує через політічну репрезентацію. Статі в мірнім договорі зо септембра, котры пишуть о теріторіях Русинів на юг од Карпат як части Чехословакії з автономныма правами, є потверджіньом того голосу, права на тот голос міцныма світа – великодержавами, навеце вітязныма. Тадь мірна конференція акцептує тото, што Русины самы жадають.

8-ый май 1919-го року є просто важным пунктом процесу, на основі котрого мы стали рівноцінным субєтком меджірнодной політікы, а не обєктом, котрый собі будьхто наріже так, як му пасує. Рішіня Централной руськой народной рады стали, і кедь не досконало, рішінями мірной конференції і зато є 8-ый май про нас шпеціфічно дньом перемогы і в тій справі.

Од того часу много ся змінило. Теріторії Русинів зъєдинены в першій републіці за сто років нашли ся уж в різных державах і в різных політічных режімах. На конференціях почас Другой світовой войны уж представителі Русинів никому не были потрібны. Їх голос вже никого не інтересовав. Докінця сьме на час счезли з офіціалной мапы народів.

Но є іґнорація нашого голосу, котрый нам быв раз історічно даный, одобратьом того голосу? Або лем неприпущаньом практікованя того голосу?

На то най собі одповідь найде каждый сам. І най ся нихто не боїть. Нам не треба новы войны, граніці, нам бы старчіло, кебы тот наш голос поміг, жебы і днесь в Ужгороді, на місці, де ся тот голос творив, де выникла наша перемога, Русин годен быв быти Русином. Всьо.

8-ый май є Дньом перемогы. Про нас такой двараз. Не забывайме на нашых героїв, котры нас освободили спід рук фашізма, але ани на тых нашых героїв, котры з нас зробили рівноцінный европскый народ. Тоту дідовизну нам нихто не возьме.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі