Голосник

Креницка церков уж з баньом – фотореляция

0

В середу, 1. черця/юна т.р., в 35. річницю ериґуваня православной парафіі в Креници, на церковну вежу были втягнены два найбільшы елементы, котры вєдно творят архітектонічну ціліст, справляючы в тот спосіб, же будова креницкого храму св. Владиміра ся закічныла.

Скорше, 21. мая т.р., проходило торжественне посвячыня елементів вежы (бані та креста), в котрым окрем єпископа ґорлицкого – владыкы Паісія та духовенства перемышльско-новосандецкой парафіі, взяли участ парохіяне, бургомайстер міста Крениця, спілпроєктант церкви та представникы вязничной службы.

При поднесіню бані на вежу присутны были владыка Паісій, креницкій парох о. Петро Пупчык, та православна громада. Втягнены елементы церкви св. Владиміра творят тридільний храм, над котрым до той поры находило ся шіст бань. Од 1. черця/юна церков покрыват єй послідня – сема баня, котра вєдно з крестом буде мала 46 метрів, будучы найвысшом будівльом в Креници.

Церков св. Владиміра є єдном з нечысленных побудуваных на Лемковині од часів ІІ Світовой Войны. Першым новопобудуваным храмом была церков св. Миколая в Зындранові, котрой 30. річницю будовы праздвнувано влони. В Команчы, по тым як згоріл тамтышній православний храм, остал він вірно одбудуваний в роках 2006-2010, а на західній Лемковині в Реґєтові в 2012 посвячено нову святыню. Вшытыкы они в деякій мірі навязуют до традицийного західньолемківского (Зындранова, Реґєтів, Крениця) і східньолемківского (Команча) стилів сакрального будівництва.

Сут і чужы архітектонічны влияня – на переломі 80/90. років ХХ в. побудувано нову православну церков в Ґорлицах, а не так давно (в 2014 р.) консекруваний был новий храм в Білянці, навязуючий до сербского стилю сакрального будівництва. На східній Лемковині, в Куляшным зреконстуувано грекокатолицку святыню св. Михала, котра навязує до попередньой, збудуваной в приближеным до бойківского моделю церкви. В плянах є будова новой православной церкви в Ґладышові, котра має вірно навязувати до неістнуючой днес святыні свв. Космы і Даміана з Незнайовій.

Долов поміщаме обшырну фотореляцию з подіі. Фот. © Петро Басалыґа – красні дякуєме авторови за знимкы.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар

Креницка церков уж з баньом – фотореляция

0

В середу, 1. черця/юна т.р., в 35. річницю ериґуваня православной парафіі в Креници, на церковну вежу были втягнены два найбільшы елементы, котры вєдно творят архітектонічну ціліст, справляючы в тот спосіб, же будова креницкого храму св. Владиміра ся закічныла.

Скорше, 21. мая т.р., проходило торжественне посвячыня елементів вежы (бані та креста), в котрым окрем єпископа ґорлицкого – владыкы Паісія та духовенства перемышльско-новосандецкой парафіі, взяли участ парохіяне, бургомайстер міста Крениця, спілпроєктант церкви та представникы вязничной службы.

При поднесіню бані на вежу присутны были владыка Паісій, креницкій парох о. Петро Пупчык, та православна громада. Втягнены елементы церкви св. Владиміра творят тридільний храм, над котрым до той поры находило ся шіст бань. Од 1. черця/юна церков покрыват єй послідня – сема баня, котра вєдно з крестом буде мала 46 метрів, будучы найвысшом будівльом в Креници.

Церков св. Владиміра є єдном з нечысленных побудуваных на Лемковині од часів ІІ Світовой Войны. Першым новопобудуваным храмом была церков св. Миколая в Зындранові, котрой 30. річницю будовы праздвнувано влони. В Команчы, по тым як згоріл тамтышній православний храм, остал він вірно одбудуваний в роках 2006-2010, а на західній Лемковині в Реґєтові в 2012 посвячено нову святыню. Вшытыкы они в деякій мірі навязуют до традицийного західньолемківского (Зындранова, Реґєтів, Крениця) і східньолемківского (Команча) стилів сакрального будівництва.

Сут і чужы архітектонічны влияня – на переломі 80/90. років ХХ в. побудувано нову православну церков в Ґорлицах, а не так давно (в 2014 р.) консекруваний был новий храм в Білянці, навязуючий до сербского стилю сакрального будівництва. На східній Лемковині, в Куляшным зреконстуувано грекокатолицку святыню св. Михала, котра навязує до попередньой, збудуваной в приближеным до бойківского моделю церкви. В плянах є будова новой православной церкви в Ґладышові, котра має вірно навязувати до неістнуючой днес святыні свв. Космы і Даміана з Незнайовій.

Долов поміщаме обшырну фотореляцию з подіі. Фот. © Петро Басалыґа – красні дякуєме авторови за знимкы.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар