Голосник

Порядкуваня цмонтерів в Липівци і Черемсі

0
Аґротуристика Ґуткова Колиба з Липівця в днях 21.- 23. мая 2019 р. орґанізує порядкуваня лемківскых цмонтери в двох сусідніх селах. Сут то цмонтері в Липівци і Черемсі. Про своіх предків памятают тіж потомны бывшых жытелів тых сел, якы розметаны сут такой по цілым світі.

Як інформували нашу редакцию орґанізаторы, ініциятива отримала підпору Війта Ґміны Яслиска, котрый обіцял забезпечыти робочы нарядя і лоґістичну поміч. До порядкуваня цмонтерів прошены сут вшыткы охочы, маючы своє коріня в тых двох неістнуючых селах. Стріча буде унікатном нагодом, жебы познати потомных і провести бесіды на тему істориі Липівця, Черемхы та долі іх давных жытелів, розсіяных днеска по світі – од Украіны по Зъєднаны Штаты Америкы і Австралию.

Порожні села

Липовец то выселене і знищене по акциі «Вісла» лемківскє село, якє ся находит недалеко Яслиск, малого місточка положеного на східній Лемковині. До войны, в 1936 р. і в Липівци, і сусідній Черемсі жыло 532 грекокатоликів і 650 православных. В селі были дві церкви, стара – св. Миколая Чудотворця, побудувана в 1640 р., і нова, недокінчена, побудувана в 1931 р. В другій половині ХІХ ст., коли парохом в Липівци был о. Миколай Волошынович, народил ся в селі Александер Волошынович, вызначный русиньскій діяч, приятель Добряньского, уйко Антонича.

За історичныма джерелами, село Липовец мало бы основати в ХVІ ст. 12 вандрівных ґаздів з Волощыны. Назва села мала ся взяти од липового ліса, котрый порастал горы кругом села. Земля разом з лісами належала до перемышльскых латиньскых єпископів. По знесіню панщыны Липівчане трудили ся гандльом мазю – головно на Пряшівскій Руси і на Мадярах. Прото прозывали іх «мазярами».

Вчас Великой Войны през село ішол фронт. Третя част села была товды спалена Мадярами. На яр 1929 р. більшіст жытелів села перешла на православя. Причынили ся ґу тому економічны обставины – коштовна будова новой грекокатолицкой церкви, подіі в сусідній Тыляві і аґітация вертаючых з Америкы робітників з Липівця.

Доля єдных і другых – Липівчан і Черемшан, была подібна. В 1945 р. переселены были до Совітского Союзу, лишыли материяльну спадковину і гробы своіх предків. З днешньой Черемхы мож перейти до Чертіжного, находячого ся в границях Словациі.

Липівска церков

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар