Голосник

Загыбаючы языкы в Вілямовицях

0

Мексиканьскы Індиянці, кельтскы Манчыкы (з острова Ман, анґ. Isle of Man), жытелі нормандскых островів Ґернсі (анґ. Guernsey), Кашебы, Лемкы, та дослідникы з університетів з Голяндиі, Великой Британіі і Польщы приіхали до Вілямовиц, малого місточка к. Бєльско-Бялой. Вшытко за справом єдного з найбарже загороженых вымертьом языків свята – щестьом, іщы не лемківского (хоц і він находит ся в ґрупі тых загыбаючых), а вілямовицкого языка.

Вілямовицкій (вілямівскій) язык хоснує лем парудесят осіб. Подля статистик, што 14 днів на світі гыне єден язык. Завдякы заанґажуваню дослідників та представників етнічных і языковых меншын, єст надія на затриманя того процесу. Єдном з акций в тій обшыри єст стріча в Вілямовицях. Через 11 днів (од 18. до 28. вересня/септембра т.р.) Вілямовиці остали світовым дослідничым центром загыбаючых языків. Мексиканьскы Індиянці, жытелі нормандскых островів Ґернсі, кельтскы Манчыкы, скандинавскы Саамы (анґ. Sami/Laplanders, поль. Lapończycy/Saamowie, слов. Saamovia/Laponci), Буряты з Монґолиі, Баскы, Шкоты, спишскы ґуралі, карпатскы Німці зо своім гопґартскым діалектом, Кашебы, Лемкы, Шлезакы, Гуцулы та Полішукы разом з науковцями, експертами і активістами будут через тых парунадцет днів вести досліджыня, брати участ в семінариях і варштатах. Присутны будут мати нагоду, жебы вымінити ся своіма спостережынями про проблем загыбаючых языків та поділити ся досвідчынями звязаныма з діянами, маючыма на ціли ратуваня языків. Гості з ріжных части світа будут разом з Вілямівянами працувати м.ін. над концепцийом основаня музею в Вілямовицях і над опрацуваньом підручника до вчыня вілямовицкого языка для молодежы і дорослых осіб. Окрем бесід, варштатів, заплянувано тіж культурны акциі – 25. вересня/септембра місцевы артисты вкажут інсценізацию поемы Вілямівяна – Фльорияна Бєсіка, пн. Óf jer wełt (На тамтым світі). Автор, заінспіруваний Божеском Комедийом, в 1921 р. перенюс єй в вілямівскы обставины – небо, чыстилище, пекло заселены сут сучасныма авторови Вілямівянами.

Стріча єст частю більшого і тырваючого уж долший час проєкту, якого цілю єст ревіталізация загыбаючых языків. Основным для тых діянь было отриманя престіжового европейского ґранту в проґрамі Горизонт 2020, котрий был признаний медженародовій ґрупі дослідників під ведіньом Выділу Артес Ліберталес Варшавского Університету. Координаторком проєкту єст др габ. Юстина Олько (котра гостила і в нашым радию лем.фм), яка од років занимат ся досліджаньом і ревіталізацийом загыбаючых языків, єст м.ін. кєрівничком проєкту Загыбаючы Языкы, якого частю сут роботы над досліджаньом лемківского языка. Про тот проєкт можете почытати тіж в «Річнику Руской Бурсы 2013»

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар

Загыбаючы языкы в Вілямовицях

0

Мексиканьскы Індиянці, кельтскы Манчыкы (з острова Ман, анґ. Isle of Man), жытелі нормандскых островів Ґернсі (анґ. Guernsey), Кашебы, Лемкы, та дослідникы з університетів з Голяндиі, Великой Британіі і Польщы приіхали до Вілямовиц, малого місточка к. Бєльско-Бялой. Вшытко за справом єдного з найбарже загороженых вымертьом языків світа – щестьом, іщы не лемківского (хоц і він находит ся в ґрупі тых загыбаючых), а вілямовицкого языка.

Вілямовицкій (вілямівскій) язык хоснує лем парудесят осіб. Подля статистик, што 14 днів на світі гыне єден язык. Завдякы заанґажуваню дослідників та представників етнічных і языковых меншын, єст надія на затриманя того процесу. Єдном з акций в тій обшыри єст стріча в Вілямовицях. Через 11 днів (од 18. до 28. вересня/септембра т.р.) Вілямовиці остали світовым дослідничым центром загыбаючых языків. Мексиканьскы Індиянці, жытелі нормандскых островів Ґернсі, кельтскы Манчыкы, скандинавскы Саамы (анґ. Sami/Laplanders, поль. Lapończycy/Saamowie, слов. Saamovia/Laponci), Буряты з Монґолиі, Баскы, Шкоты, спишскы ґуралі, карпатскы Німці зо своім гопґартскым діалектом, Кашебы, Лемкы, Шлезакы, Гуцулы та Полішукы разом з науковцями, експертами і активістами будут через тых парунадцет днів вести досліджыня, брати участ в семінариях і варштатах. Присутны будут мати нагоду, жебы вымінити ся своіма спостережынями про проблем загыбаючых языків та поділити ся досвідчынями звязаныма з діянами, маючыма на ціли ратуваня языків. Гості з ріжных части світа будут разом з Вілямівянами працувати м.ін. над концепцийом основаня музею в Вілямовицях і над опрацуваньом підручника до вчыня вілямовицкого языка для молодежы і дорослых осіб. Окрем бесід, варштатів, заплянувано тіж культурны акциі – 25. вересня/септембра місцевы артисты вкажут інсценізацию поемы Вілямівяна – Фльорияна Бєсіка, пн. Óf jer wełt (На тамтым світі). Автор, заінспіруваний Божеском Комедийом, в 1921 р. перенюс єй в вілямівскы обставины – небо, чыстилище, пекло заселены сут сучасныма авторови Вілямівянами.

Стріча єст частю більшого і тырваючого уж долший час проєкту, якого цілю єст ревіталізация загыбаючых языків. Основным для тых діянь было отриманя престіжового европейского ґранту в проґрамі Горизонт 2020, котрий был признаний медженародовій ґрупі дослідників під ведіньом Выділу Артес Лібералес Варшавского Університету. Координаторком проєкту єст др габ. Юстина Олько (котра гостила і в нашым радию лем.фм), яка од років занимат ся досліджаньом і ревіталізацийом загыбаючых языків, єст м.ін. кєрівничком проєкту Загыбаючы Языкы, якого частю сут роботы над досліджаньом лемківского языка. Про тот проєкт можете почытати тіж в «Річнику Руской Бурсы 2013»

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар