Наталия Малецка-Новак

Наталия Малецка-Новак

лемківска активістка, од 2014 р. звязана зо Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях, од 2020 р. в функциі ведучой заряду. Спілтворит русиньскы медиі, головні лем.фм – перше лемківскє радийо та інформацийный порталь www.lem.fm, публикує тіж м.ін. в ґазеті «Бесіда» ци «НН ІнфоРусин». Членкыня ансамблю опрацовуючого госла до Контекстуального Словника Лемківского Языка. Стипендистка Мініcтра Культуры і Нацийональной Спадковины в 2020 р. В 2022 році лявреатка Нагороды Бургомайстра Міста Ґорлиці Рафала Куклі за осягніня в обшыри пошырюваня і плеканя рідной культуры. Контакт: natalia@lem.fm

Армія царской Росиі в Карпатах – середа, год. 20.00

Карпатскы перегыбы мали стати ся для росийской імпериі шляком до підбытя центральных моцарств. Єднак Бескіды, Бєщады стали ся ареном найбільшой болячкы для царской арміі вчас І світовой войны. Просиме выслухати дальшу з прелекций...

«A Я[К]» в Маластові – віторок, год. 20.00

Маластів находит ся при дорозі Ґорлиці-Конечна-Бардибів, попід убочами Маластівской Маґуры, в долині потока Маластівка. Жытелі села споминают, што іщы в 70. роках ХХ ст. в ріці мож было найти вельо пстругів, а...

Спомины з фронту під Смереківцьом – середа, 20.00 год.

«Сонечна аура спричынила, што вшыткы мали добры гуморы. Нихто не мал понятя, што в Карпатах доцяп перестано старати ся освободити Перемышль, а Росияне вшыткыма силами хотіли перервати карпатскій фронт, в чым осягнули значучы...

«A Я[К]» в Вышоватці – віторок, год. 20.00

По 1931 р. більшіст грекокатолицкых жытелів Вышоваткы (210 осіб) перешла на православія. В 1932 р. вознесено велику деревяну церков. Штырі рокы пізнійше в Вышоватці мешкало 178 православных і 41 грекокатоликів. В 1938...

Малюєме, баткаме, пишеме, прикрашаме

Способів прикрашаня святочных яєц є барз вельо. Лемківскы писанкы занимают особливе місце серед вшыткых інчых. Хоц батікова техніка може видіти ся ограниченом, шак то лем ставляня крисочок, то выбір взорів і мотивів є...

«A Я[К]» вандрує по Біличній – віторок, год. 20.00

Ідучы од страны Ізб, перше была хыжа Ксенича і жыдівска корчма, дале загороды Кунціка, Криницкого, Ізбяньского, Лещышака, Німаша та Перегрима. Дале стояли дві церкви. Як дальше выглядала забудова Біличной? Якы были демоґрафічны даны...

Не мазь ци дегеть, а малюванкы, писанкы, крашанкы, як хто любит. I iнче на Ярмаку в Лоси

Найчастійше яйця прикрашали дівчата, жены, барз рідко мужчыны. Радше приносило то нещестя. Але трафляло ся так, властиві все так было, же был в селі дакій фаховец од писанок, котрый в сезоні малювал...

«A Я[К]» зашол до Солотвин – віторок, год. 20.00

В проґрамі прогулька по істориі Солотвин, якы находят ся в західній части Лемковины. Сучасні є то част Крениці, але давнійше были Солотвины окремым селом. Його сусідство то: од пілночы Яворина, од заходу...

Покликаня новой Рады дс. Нематерияльной Культуровой Спадковины

Міністерство Культуры і Нацийональной Спадковины поінформувало о покликаню новой Рады дс. Нематерияльной Культуровой Спадковины. 13. марця 2019 р. при участи Віцеміністер Культуры, Ґенерального Консерватора Памяток проф. Маґдалены Ґавін прошло перше засіданя Рады...

Глядают выконавцю ремонту Музею Никыфора в Креници

Забытковый будинок Музею Никыфора в Креници буде одновленый. 15. марця т.р. скінчыл ся черговый термін складаня оферт на ремонт обєкту. В вілли Романівка, в котрі має сідибу Музей Никыфора, заплянуваный є ґрунтовный ремонт. Змодернізуваны...

Page 112 of 221 1 111 112 113 221