Семінар з істориі русиньского языка в Будапешті

11. 11. 2017 - 12. 11. 2017

Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, Русиньскє Kультурно-Oсвітнє Oбщество А. Духновича в Пряшові та Вседержавний Русиньскій Самоуряд з Будапешту сердечні просят на семінар будучий підсумуваньом проєкту Pro Rusyn Radio Programme реалізуваного завдякы підпорі Медженародного Вышеградского Фонду.

Третя і послідня подія реалізувана в рамках проєкту проходила буде в днях 11.-12. листопада/новембра т.р. в Будапешті. Перша з них одбыла ся в червци/юнію т.р. в Рускій Бурсі в Ґорлицях. Были то одкрыты варштаты зо звукозапису і авдийообробкы. Участниками дводньовой стрічы были особы, якы наштоден занимают ся роботом голосом (м.ін. в радию, серед варштатовичів был і професийний актор), а тіж тоты, котры ставляли першы крокы в обшыри запису звуку і його компутеровой обробкы. Закінчыньом першых варштатів был концерт Іґора Куцера, котрий ґорлицкій публиці принюс забыты співанкы мамы Енді Варголя (фотоґрафічна реляция з варштатів і концерту). В серпни/авґусті в Бардийові проходила дальша част проєкту – журналистичны варштаты. Іх цілю было зліпшыня знаня русиньского языка, свідомого хоснуваня языка та професийоналізация журналистичного варштату. Атракцийом бардиівской стрічы был выступ Сусанны Ярой, єдной з невельох артисток, якы презентуют русиньску творчіст на найвысшым авторскым рівни і причыняют ся до єй популяризациі серед розмаітых середовиск (фотоґрафічний запис).

Дводньовий семінар в Будапешті буде підсумуваньом цілого проєкту та здобытого знаня і досвідчыня звязаного з меншыновом журналистиком і выникаючом з ней специфіком роботы. Участникы стрічы будут мочы вымінити своі погляды тыкаючы журналистикы серед меншыновых ґруп. Плянуване єст скодифікуваня листы хосенных практик та подискутуваня про можніст і способы розвитку меншыновой журналистикы. Семінар закінчений буде выкладом проф. Михала Капряля про історию русиньского языка та русиньской журналистикы. Специяльні для участників стрічы в Будапешті русиньскій дослідник представит тіж ситуацию русиньского языка на Мадярах і преблемы звязаны з тамтышньом кодифікацийом.

Проф. Михал Капраль єст вызначынм філолоґом, науковцьом, педаґоґом та журналистом. Выводит ся з Пряшівской Руси, хоц вродил ся на Волини, а выховал на Підкартапю. Тепер жыє на Мадярах. Через долгы рокы вюл Катедру Украіньской і Русиньской Філолоґій Высшой Педаґоґічной Школы в Ніредгазі. В обшыри його науковых заінтересувань єст досліджуваня східньославяньскых языків, особливо русиньского, з натиском на мадярскій стандард того языка, мадярско-русиньскы языковы і культуровы односины ци русиньска преса. Єст автором більше як двостох робіт, серед котрых значуча част, то науковы і популярно-науковы дописы, окрем того книжковы выдавництва ци остатньо печатаний русиньскій ортоґрафічний словник. Окрем того М. Капраль робил в радию і телевізиі в Ужгороді, Ленінґраді і Кыйові. Більше про особу професора найдете в дописі Юбілей Михаіла Капраля.

Охочы взяти участ в безплатных варштатах прошены сут зголосити ся на адрес radio@lem.fm, найпізнійше до 6. листопада/новембра т.р. (чысло місц ограничене).

Повязаны дописы

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.