Сумар дня на 10. липця/юлия 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 10. липця/юлия 2024 р.

В найблизшу суботу пройде похорон Богдана Карела, сницаря з Лося

Інформуєме, што похорон Богдана Карела, артисты сницаря, одбуде ся в суботу 13. липця/юлия в само полудне – о 12.00 год. в грекокатолицкій церкви Рождества Пресвятой Богородиці в Лоси, рідным селі різбяря. Богдан Карел вмер нагло, маючы 69 років, в грудни/децембрі празднувал бы округлый ювілей народин. Выводил ся з Лоси, де в плянах мал основати Лемківску Школу Різбы, під котру аж і зрыхтуваны были уж фондаменты і цілый проєкт, купуване было выпосажыня. Артиста спілпрацувал з ріжныма осередками культуры і інстутициями, його роботы вказуваны были в Польщы і заграницьом. В остатнім часі, в рамках швайцарской стипендиі, мал різбити престіл, котрый пак мал трафити на выставу до Лондона в рамках London Crafts Week 2025. Інча його реализация, деревяне кресла подля проєкту Станіслава Выспяньского, находит ся на постійній выставі в новоодкрытым одділіню Нацийонального Музею в Кракові – Музею Выспяньского. Богдан Карел осиротил двох сынів. Вічна Йому памят.

Уважайте, што зберате в лісі!

Державны Лісы выдали посередництвом социяльных медий специяльный комунікат, в котрым остерігают перед тым, жебы істи овочы просто з кряків. Особливо тепер, літом, коли в лісах найдете вельо ягід, малин, яфыр і чорниц, треба памятати, жебы обовязково мыти овочы перед зіджыньом. Лісникы припоминают, што лишкы, котры жыют в карпатскых лісах, можут быти заражены ехінококом, котрого лярвы, през екскременты, можут трафити на ягоды. З ґылтненых яєц ехінокока в кышках творят ся паразиты, котры проникают слизову оболонку і пак переходят до печінкы. Част трафлят до кырви і переміщат ся до інчых орґанів і системів. Зато, же хворота через пару років розвиват ся без даваня симптомів – барз тяжко єй здіаґнозувати. Одтале апель лісничых – мыйте лісовы ягоды перед іх консумпцийом.

Ювілей Скансену в Гуменным

В минулу неділю Експозиция Людовой Архітектуры і Бываня Выгорлятского Музею в Гуменным – Скансен, принагідном подійом споминал 40. річницю одкрытя скансеновой части. Тым самым зачали цикль вакацийных подій – творчых і ремесельных варштатів, якы будут проходити кажду неділю до 18. серпня/авґуста в годинах од 14.00 до 18.00. Будут то воркшопы гончарства, робліня з уцячом волном, тканя, корытарствa, то є вырабляня корыт, і ковальства. Скансен в Гуменным одкрыли по 10 роках будуваня і громаджыня експонатів. На його обшыри є 15 обєктів з ріжных місц окресів Гуменне, Снина і Меджелабірці, серед них скарбы русиньской архітектуры. Домінантом скансену є деревяна церков св. Михала Архістратига з 1764 рока, перенесена з Новоцелиці. В середині цекрви находит ся одновленый іконостас і ориґінальный престіл в бароковым стили з бальдахімом. На штырьох гектарах скансену мож видіти тіж інчы будовлі з русиньскых сел, м.ін. господарскій дім З Кальной Розтокы, сыпанец з Выравы ци ковальску майстерню з Нехваль Полянкы.

Упамятніня ґеноциду Жыдів

В Галбові, при Крампній, споминали 82. річницю ґеноциду Жыдів. Екуменічна стріча і молитва одбыла ся на кіркуті в Новым Змигороді. Літом 1942 рока німецкы нацисты замордували коло 1260 Жыдів з Нового Змигорода і привезеных з Лодзи. Част гітлеровці вымордували на місци, коло 500 вывезли до лаґру в Плашові, а част розстріляли в лісі під Галбовом, іщы інчых вывезли до концтабору в Белжци. За душы жертв гітлерівского террору молили ся католицкій священник о. Роман Яґєлло та рабіны: Марцін Левін Дудек з Берліна і Йозеф Омайон з Ізраіля. Згідні з жыдівском традицийом на мацеві положыли каміня. Жыдівскій цмонтір в Новым Змигороді має простір коло 2 гектарів. Заховало ся на ним веце як тисяч мацев. Хованы гын были жыдівскы жытелі Дуклі, Ґорлиц, Ясла, Осєка ци Дембовца. Кіркутом опікує ся Товариство Любителів Нового Змигороду, зас памятником в Галбові – Стоваришыня Християньска Ґміна ім. Леона Карціньского в Новым Змигороді.

Фот. jaslo.naszemiasto.pl