Голосник

В глубині оліґоценьского карпатского моря

О оліґоцені раз уж было спомнене в темі популярной Стіны Ользы в Рудавці Рыманівскій, де місцевы скалы сут збудуваны з пісковців датуваных як раз на період оліґоцену. Але днес не будеме експлорувати ниякых інтересуючых місц на Лемковині, але будеме вандрувати в своій голові. Перенесеме ся около 30 мілийонів років дозаду і посмотриме, як выглядала товды, но што бы гев не повісти, але Лемковина.

Опис давнійшой реальности треба зачати од представліня загальносвітовой ситуациі. Оліґоцен то час, коли Америка од Африкы і Европы ся дале одрыват. Возникат медже тыма континентами Атлянтичный Океан. На Антарктиді климат скоро стає ся холоднійшый і являют ся першы ледовикы. А в полудньовій і центральній Европі маме океан Тетис, якій находит ся медже західньом Европом, пілнічном Африком і Азийом. В оліґоцені зачынат ся він штораз скорше заперати і творят ся першы горы з тзв. альпійской ороґенезы. На обшыри Карпат возникают помалы Бескіды, але то аж кінцьом того періоду.

Мапа Европы в оліґоцені (джерело: Wikimedia Commons)

Спомненый океан Тетис єст барз інтересуючым елементом тамтого світа і розбуджат уяву вельох дослідників, бо днес в місце того океану маме лем горы – од Альп по іраньскє пасмо Заґрос. Єдиным спомином сут моря Чорне і Каспійскє – реліктовы моря океану Тетис. На обшыри днешніх Бескідів было не менше інтересуючо. Ситуация была динамічна. Медже першыма, покля што підморскыма, пасмами Бескідів мали сме глубины океану. Дослідникы назвали тоту карпатску част океану Паратетис, зато же выріжнят ся вельома аспектами (і певно тіж зато, же ґеолоґы люблят выріжняти штораз більше науковых термінів).

Міктофовы рыбы (джерело: www.skamienialoscifliszukarpackiego.blogspot.com)

Находиме ся тепер деси на обшыри теперішньой Словациі, около 50-100 км на полудне од Лемковины. То там вшыткы моделі вказуют на істнуваня Паратетиса в оліґоцені, што протягом мілийонів років і завдякы рухам тектонічных плит міґрувал на днешню локалізацию. То там было глубокє море в зачатками Бескідів. То там плывали цілы масы морскых орґанізмів. Жыли собі в такым мори рыбы з родины міктофовых, плывали прадіды днешніх скумбрий і следзів. Море, хоц холодне было тіж приязне для черепах! Множество ріжных морскых створінь є трудне до описаня і представліня. Завдякы вшыткым ґеолоґічным процесам можеме днес дознати ся о тым періоді. Тоты хмары рыб ци черепах были присыпаны дрібнозернистым пісочком, котрый в наступных мілийонах років ся літифікувал і перемініл в скалу. Десятилітями ХХ віку ґеолоґы одкрывали вельо місц в Бескідах – на Лемковині і на Погірю, од Ясла по Санок – де находили ся скамянілы останкы орґанізмів цілой фауны оліґоцену зо вшыткыма деталями. Найчастійше находит ся іх в ґеолоґічній формациі званій менілітовыма лупками.

Одтиснена черепаха (джерело: Реґіональный Музей в Яслі)

Як ся вказало, некотры одкрытя сут вынятковы в скали не лем Польщы, але і Европы. Одтиснена черепаха (перше думано, же то може быти листя) єст єдином знаном в Европі з того періоду. Множество одтисненых рыб з родины міктофовых тіж ниґде в інчых місцях не істнує. Днес вельо скамянілых останків орґанізмів можеме видіти в музеях. На жаль, але тот, де находит ся найбільша колекция разом зо славном черепахом (Реґіональный Музей в Яслі), єст тепер запертый з причыны ремонту. Можеме очывидно іти в терен і самому глядати рыб (але лояльні бесідую, же праві вшытко уж выбрано…). Найближе Лемковины оліґоценьскы скалы найдеме уж в пасмі од Стружів до Ґорлиц. Але як конечні хочеме тоты скамянілы останкы орґанізмів найти, то уж мусиме поіхати дале на схід, аж за Санок. Докола такых сел як Бірча, Ямна Нижня, Лещава ци Малава можеме глядати давных чудес морского світа.

Шеруй.

О авторі

Якуб Зиґмунт

Лях з Санча. Ґеолоґ, але наштоден занимат ся і інчыма професиями. Знат 5 языків, але на ЛЕМ.фм хоснує лем два з них. Любит вандрувати, неконечні там, де вшыткы люблят.

Коментарі