lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Жырі Фестівалю Лемківской Авторской Творчости

Павльо Малецкій Павльо Малецкій
28. 5. 2015
» Вісти

Орґанізаторы Фестівалю Лемківской Авторской Творчости з гордістю представляют склад комісиі оцінюючой фестівальовых выконавців. Дякуєме, же сте не одмовили та помагате в ініциятыві, якой цілю єст спертя лемківскых творців і выконавців.

Ведучым Жырі остал Петро (Мурянка) Трохановскій.

murianka

Ікона лемківской культуры, аніматор, орґанізатор, писатель, поета, дириґент, співак, выдавця, редактор, режысер і учытель поколінь Лемків.

Вроджений 10. серпня 1947 рока в Пархові. Родиче, Тевдор і Александра (з Возняків) Трохановскы, были родом з  Білцаревы, на Лемковині. Лауреат чысленнигх грамот, выріжнінь і конкурсів. Уж в 70. роках ХХ столітя зачал писати до Лемківской Сторінкы в Нашым Слові, а в 80. роках  выдал  3 збіркы стишків: “Сухій бадиль”, “Мурянчыско”, “Як сокіл воду на камени”, а по 1989 р. м.ін. антолоґію діточой поезиі “Мамко, куп мі книжку”, лемківскій буквар для діти “А Я знам азбуку”. Выдал тіж першу част автобіоґрафіі в польскым языку “A Wisła dalej płynie”. Од самого початку істнуваня ансамблю Лемковина (1969 р.), был його членом, а в 1983 р. (разом з Володиславом Ґрабаном) рішили, під патронатом Лемковины, зорґанізувати Лемківску Ватру, яка одбыла ся в Чарній. Як абсольвент Православной Духовной Семінариі, од 70. років ХХ ст. полнил ролю дяка, дириґента, і церковного діяча такой на цілій Лемковині, канторуючы не лем в православній парафіі в Креници (в своім часі і в Ґорлицях). Выдає часопис “Бесіда” і “Лемківскы Річникы” (перше “Лемківскы Календарі”), збіркы інчых творців, книжкы, бюлетины і другы выданя. Выдавництвом Руска Бурса в Ґорлицях, в минулых роках вказали ся тіж дві платні під наголовком “Пісні і сьпіванкы Петра Мурянкы”, якы сут великым успіхом і підпором для музычного корпусу Лемковины.


Мариян Марко – Директор Театру Александра Духновича в Пряшові

marko-marian

Народжений 11. квітня 1962 р. в Меджелабірцях. Дітинство прожыл в Полаті, на граници Пряшівской Руси і Лемковины. В 1983 році пришол до товдышнього „Украіньского народного театру“ в Пряшові. В роках 1984-1988 студиювал на Кыівскым Нацийональным Університеті Театру, Кіна і Телевізиі ім. І. К. Карпенка-Карого. По закінчыню університету вернул ся до пряшівского театру. Од 1999 р. полнит функцию директора того театру, котрий початком 90. років ХХ ст. принял званя Театр Александра Духновича, остаючы єдиным на світі професийональным русиньскым театром.


Мірек Боґонь – музык, композитор, аранжер, кєрівник і основатель музычных ансамблів

MiroАбсольвент Педаґоґічной Академіі в Кєльцях. Працує як учытель музыкы. Єст музычным кєрівником лемківского ансамблю “Серенча” і членом ансамблю „Ostatnia wieczerza w Karczmie Przeznaczonej do Rozbiórki”. Веде лемківскій молодіжний ансамбль “Ручай”. Компонує і аранжує музыку м. ін. до театральных спектаклів. Акордеоніста, фортепіаніста, ґітариста, хоснуючий ріжны музычны виды і жанры, од клясыкы і джазу по фольк і співану поезию.


Маме тіж нагоду поінформувати, же фестіваль достал спертя Міста Ґорлиці, котре уфундувало Нагороду Бургомайстра і удоступнят салю і технічну апаратуру на потребы фестівалю.

Термін подіі подаме неодолга, а з увагы на обставины, передолжаме можливіст зголошаня ся на фестіваль до кінця червця 2015 р.

ShareTweet

Повязаны дописы

В деревяных храмах прибыли авдіопроводници. І по русиньскы

7. 2. 2023

Світовый конґрес Русинів має одбыти ся в другій половині авґуста

7. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

Світовый конґрес Русинів має одбыти ся в другій половині авґуста

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні