Голосник

О чым вартат памятати в 2019 році?

0
За григоряньскым календарьом уж ся зачал – 2019 рік, но за юлияньскым зачне ся такой о нецілый тыжден. Якій тот рік буде – не нам судити, але вельо може од нас самых і залежати. Одходячы од чысто приватной сферы нашого жытя, вартат звернути нашу увагу на дальшы округлы річниці, якы будеме припоминати протягом Нового 2019 Рока. Річниці, якы міцно вписуют ся в будуваня нашой лемківской істориі і достоменности.

Конец 2018 р. про Русинів в Польщы явил ся святкуваньом 100. річниці фльориньского віче, якє дало початок Рускій Народній Республиці Лемків. Хоц віче проходило точно 5. грудня/децембра (дата тота вызнана єст за Ден Русина в Польщы), то центральны празднуваня были святкуваны дакус пізнійше, 8. грудня/децембра, зачынаючы в Пряшові перед памятником нашого Будителя – Александра Духновича, пак во Фльоринці і Рускій Бурсі в Ґорлицях. 2018 рік принюс вшыткым Русинам так само славну, 100. річницю основаня І Чехословацкой Республикы, яка замірена была на державу трьох державотворных народів – Чехів, Словаків і Русинів.

Як каждый рік, і минулый дал нам много округлых річниц і ювілеів, про якы сме протягом вшыткых дни інформували на портали і в радию. Новый Рік інчый буде о тілько, што і округлы річниці конечно будут тыкати інчых обшыри.

Зачати треба од найстаршой річниці, яка в світовій політиці односила ся і до русиньскых стремлінь. То 100. літя сен-жерменьского договору, в якым рішало ся будуче Підкарпатской Руси в меджевоєнным періоді. Договор підписаный был осіню, 10. вересня/септембра 1919 р. Другом річницьом зо світовой істориі, яка не оминула і Лемковины, буде 80. річниця выбуху ІІ Світовой Войны, яка зачала ся 1. вересня/септембра 1939 р.

В 2019 р. повинны сме памятати, што 50 років тому основаный был Маестром Ярославом Трохановскым Репрезентацийный Артистичный Ансамбль Лемків в Польщы «Лемковина» з Білянкы. 15. квітня/апріля 1968 р. старшый з братів Трохановскых вертат з выгнаня на Лемковину і принимат фукнцию музичного інструктора при УСКТ на ряшівскє воєвідство. Реально «Лемковина» основана была осіню 1969 рока в Ждыни, де (зо огляду на станцию ВОП-у) доходил автобус і была такой єдина на тамтот час світлиця, до якой доступ мали вернувшы з чужыны Лемкы. Я. Трохановскій в жолтни/октобрі і листопаді/новембрі зорґанізувал вокальны ансамблі в Білянці і трьох інчых селах (Ждыни, Конечній, Ганчовій), якы пак получыл в єдну ціліст, даючы назву «Лемковина».

«Лемковина» з Білянкы была не лем музично-танцувальным ансамбльом, але такой – што найосновнійше в тамтым часі – неформальном лемківском орґанізацийом, яка стояла на лемківскых нацийональных позицициях і стремила через вшыткы рокы до незалежности і підметовости Лемків.

Дальша вызначна дата, то 30. річниця політичных перемін в Польщы і інчых державах центральной і східньой Европы, якы довели до падіня комунізму і постепенной демократизациі соспільного жытя. На фоні тых подій, в поєдных державах, де прожывали Русины, родили ся першы офіцияльны і формальны русиньскы орґанізациі. Так было і в Польщы, де ярю 1989 рока основана была перша повысыленча лемківска орґанізация – Стоваришыня Лемків. Орґанізация тота формально зареґіструвана 7. квітня/апріля 1989 р.

Остаючы в кругу Стоваришыня Лемків, Новый Рік то так само 30-літя часопису «Бесіда», якій од самого початку веде Петро Трохановскій. Не меньше важном остає 30-літя Театру Стоваришыня Лемків, якій в початковым періоді діяльности орґанізациі грал основну ролю. Коло него сходили ся акторы, якы пак завязали стоваришыня. Уж 10. грудня/децембра 1988 р. на стрічы в Ліґници, на якій присутный был м.ін. Андрий Копча, інформувал він, што написал драму «Одтяты коріня» і глядат выконавців до єй выствліня. Пак Театр СЛ выставил пропонувану Копчом пєсу і інчы, т.є. «На чужыні», «Остатня година» (всітри в реж. А. Копчы) і «Вертеп в Карпатах», якій написал Учытель Іван Русенко. Потім театр переродил ся во фільм і дві части фабулярного фільму – «Акция Вісла – Выгнаня», «Акция Вісла – На чужыні».

2019 рік то тіж 15-літя розшыріня Европейской Уніі, в рамках котрого Русины Польщы, Словациі, Мадяр і Чешской Республикы враз зо своіма державами долучыли до европейской родины. 

Новый Рік принесе нам і персональны річниці. Споминати будеме м.ін. 30. років од смерти поеты Нестора Жылича (1914-1989), 110. річницю уродин Богдана Ігоря Антонича (1909-1937), 90. річницю од народжыня поетесы з Пряшівщыны Анны Гальчаковой (1929-2006), 40. річницю смерти лемківской поетесы Меляніі Собин (1920-1979), 90. річницю народжыня писателя Ярослава Зволіньского (1929-2002), ци так само 90. річницю народжыня Федора Ґоча (1929-2018), основателя Музею Лемківской Культуры в Зындрановій. 80. років скінчыт тіж Іван Дзядик, діяч Стоваришыня Лемків, дописуватель часопису «Бесіда».

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар