Голосник

Стасюк, Криціньскій, Поломскій – номінуваны до Нагороды Кумора

0
Што рока на выдавничым рынку вказуют ся публикациі, якы піднимают темы звязаны з шыроко понятом сандецком земльом. Семый уж раз орґанізуваный є конкурс о Нагороду ім. о. проф. Болеслава Кумора, жебы выріжнити книжкы з таком темом і іх авторів. Серед номінуваных в катеґориі «Сандецкій Автор» нашли ся м.ін. Анджей Стасюк і Лукаш Поломскій, а єдным з типів до «Книжкы о Сандеччыні» є Невтрачена Лемковина Станіслава Криціньского. Інтернавты голосувати можут до 20. лютого/фебруара 2019 р.

Чытачы порталю Sadeczanin.info можут оддавати свій голос на кандидатуры в VII літературным конкурсі о Нагороду ім. о. проф. Болеслава Кумора. Каждый може вказати своі типы в двох катеґориях – «Сандецкій Автор» та «Книжка про Сандеччыну». Мусят то быти публикациі печатаны в 2018 р. Того рока в реґуляміновым часі до конкурсу зголошено тридцет дві книжкы та девятьох авторів.

Каждого рока серед номінуваных публикаций находят ся тоты, котры в даякій спосіб тыкают лемківской темы. І в тій едициі є подібні. Свій голос мож оддати м.ін. на книжку Станіслава Криціньского Невтрачена Лемковина. Бездушны рішыня екіпы, яка рядила Польщом од половины 1944 рока выгнали з материньскых стран такой вшыткых Лемків – пише автор в своій книжці. На земли предків остал марный процент єй колишніх жытелів. Было то коло двох тисячы осіб розсіяных по обшыри, де іщы недавно жыло коло 130 тисячы Лемків. В селах, якы чыслили перед выселіньом парусот жытелів, тепер мож было найти ледво пару або парудесят жытелів.

В книжці описано історию Лемковины од выбуху ІІ світовой войны по сучасны рокы. Є то продолжыня двох попередніх книжок про історию Лемків – Лемковина по обох странах Карпат та Лемковина. Час войны і миру. В третій і остатній части описано час выселінь, час Польской Народной Республикы і переміны по падіню комунізму, окрислены в публикациі як ренесанс лемківской свідомости. Цілю книжкы є вказати, же хоц тых, котры менуют ся Лемками неє уж вельо, то фурт є надія, што феномен Лемковины не буде втраченый, а буде жыти іщы долгы рокы. Книжка представлят тот феномен і основы до його істнуваня. В публикациі поміщено вельо архівальных знимок, документів, мап. Выдавцьом публикациі є Выдавництво Лібра з Ряшова.

Серед представленых до нагороды авторів сут знаны сандецкы пера – люде, якы мают в своім доробку уж неєдну книжку. Серед них є Лукаш Поломскій, якій міцно старат ся про тото, жебы памятати о тых, о котрых памятати ся не хоче. Доктор Поломскій єст істориком, учытельом та публицистом, творцьом і директором історичного проґраму «Сандецкій Штетль», котрый присвяченый є істориі сандецкой землі. Єст автором науковых та популярнонауковых публикаций про історию Сандеччыны і нацийональных меншын. Наштоден робит в двох школах в Новым Санчы, спілпрацує з Округовым Музейом тамже і інчыма інституциями культуры. Минулого рока печатал книжку «Медже одсталым і модерным. Соспільніст Нового Санча в роках 1867-1939», в якій не поминул присутности в місті Русинів, описуючы сандецку Руску Бурсу, жытя грекокатолицкой парохіі, ґазету «Лемко» ци Руску Народну Республику Лемків. Окрем того, як соспільный активіста орґанізує подіі, якы приближают сучасным жытелям Нового Санча історию бившых його жытелів – м.ін. Жыдів, Лемків, Циґанів.

Шырше як обшыр Сандеччыны знаный є Анджей Стасюк, якій перед роками выбрал лемківскє село Чорне, а пак Воловец на місце до жытя, творіня – на свій азиль. Стасюк є ціненым польскым писменником, драматурґом, есеістом, а остатньо аж і вокалистом. Єст лавреатом вельох престіжовых нагорід. Разом з женом, Моніком Шнайдерман, основали перед роками выдавництво Чарне – сучасні єдно з барже розпознавальных в Польщы. Стасюк єст автором м.ін. Ґалицийскых оповісты, Дуклі, Сходу, Неє експресів при жолтых дорогах. Остатньо печатал Бескідскы і світовы хроникы. Єст автором парусот текстів і фелиєтонів, а такой каждый з них звязаный є з місцьом замшеканя, котрым фурт ся захоплює. Його книжкы тлумачены сут на праві вшыткы европейскы языкы, аж і на кореаньскій. Стасюк єст лавреатом м.ін. Нагороды Фундациі ім. Косцєльскых (1995), Літературной Нагороды Ніке (2005), Нагороды Нова Культура Новой Европы ци Австрийской Державной Нагороды.

Капітула Конкурсу остаточны результаты порішыт 22. лютого/фебруара 2019 р., жебы оголосити іх на торжественній ґали на наступный ден. Голосувати мож за тым мотузком.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар