Наталія Малецка-Новак

Наталія Малецка-Новак

лемківска активістка, од 2014 р. звязана зо Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях, од 2020 р. в функциі ведучой заряду. Спілтворит русиньскы медиі, головні лем.фм – перше лемківскє радийо та інформацийный порталь www.lem.fm, публикує тіж м.ін. в ґазеті «Бесіда» ци «НН ІнфоРусин». Членкыня ансамблю опрацовуючого госла до Контекстуального Словника Лемківского Языка. Стипендистка Мініcтра Культуры і Нацийональной Спадковины в 2020 р. В 2022 році лявреатка Нагороды Бургомайстра Міста Ґорлиці Рафала Куклі за осягніня в обшыри пошырюваня і плеканя рідной культуры. Контакт: natalia@lem.fm

«A Я[К]» в Радошыцях – віторок, год. 20.00

«A Я[К]» в Радошыцях – віторок, год. 20.00

Радошыці то найстарше село долины Ославиці. Находит ся при пути, котрым од все ішол гандльовый тракт. Думат ся, што первістні Родошыці были польскым селом, але коли выдано селу локацийну привілегію в 1441 р.,...

Новосільскій, Варголь, Абаканович, Гасьор в Сопоті

Новосільскій, Варголь, Абаканович, Гасьор в Сопоті

Того рока минят тридцет років, одколи Тереса і Анджей Стармах основали в Кракові свою ґалерию. В єй колекциі находят ся роботы Новосільского та Варголя. Част презентувана є на выставі «Гры. Творы з колекциі...

Ровером вздолж Долины Попраду

Ровером вздолж Долины Попраду

В Андриівці тырвают роботы при перебудові воєвідской дорогы но 971. Результатом буде дальшый одтинок роверовой стежкы, яка входит в склад трасы EuroVelo 11. Закінчыня на тым одтинку робіт при пути для роверистів плянуване...

«Ключы до Мадяр», значыт борбы о перегыбы вчас воєнных діянь 1914-15 – середа, год. 20.00

«Ключы до Мадяр», значыт борбы о перегыбы вчас воєнных діянь 1914-15 – середа, год. 20.00

Хто был в силі выйти на Розточаньску Перегыбу - дорогa до Гуменного была отворена. Коли в 1914 р. ґенерал Корнілов перешол через перегыбу просто на Мадяры, першый раз загырміли великы артилерийскы системы....

Медженародный дороговый пут буде ішол через Лемковину

Медженародный дороговый пут буде ішол через Лемковину

Via Carpathia першый раз нашла ся на списку пріоритетовых інвестиций Евросоюзу. То ґарантує середкы для проєкту. Европейскій Парлямент підтримал в половині квітня/апріля новелізацию розпоряджыня в справі проґраму Зъєднати Европу, котре закладат вписаня трасы Via...

Армія царской Росиі в Карпатах – середа, год. 20.00

Армія царской Росиі в Карпатах – середа, год. 20.00

Карпатскы перегыбы мали стати ся для росийской імпериі шляком до підбытя центральных моцарств. Єднак Бескіды, Бєщады стали ся ареном найбільшой болячкы для царской арміі вчас І світовой войны. Просиме выслухати дальшу з прелекций...

«A Я[К]» в Маластові – віторок, год. 20.00

«A Я[К]» в Маластові – віторок, год. 20.00

Маластів находит ся при дорозі Ґорлиці-Конечна-Бардибів, попід убочами Маластівской Маґуры, в долині потока Маластівка. Жытелі села споминают, што іщы в 70. роках ХХ ст. в ріці мож было найти вельо пстругів, а...

Спомины з фронту під Смереківцьом – середа, 20.00 год.

Спомины з фронту під Смереківцьом – середа, 20.00 год.

«Сонечна аура спричынила, што вшыткы мали добры гуморы. Нихто не мал понятя, што в Карпатах доцяп перестано старати ся освободити Перемышль, а Росияне вшыткыма силами хотіли перервати карпатскій фронт, в чым осягнули значучы...

«A Я[К]» в Вышоватці – віторок, год. 20.00

«A Я[К]» в Вышоватці – віторок, год. 20.00

По 1931 р. більшіст грекокатолицкых жытелів Вышоваткы (210 осіб) перешла на православія. В 1932 р. вознесено велику деревяну церков. Штырі рокы пізнійше в Вышоватці мешкало 178 православных і 41 грекокатоликів. В 1938...

Малюєме, баткаме, пишеме, прикрашаме

Малюєме, баткаме, пишеме, прикрашаме

Способів прикрашаня святочных яєц є барз вельо. Лемківскы писанкы занимают особливе місце серед вшыткых інчых. Хоц батікова техніка може видіти ся ограниченом, шак то лем ставляня крисочок, то выбір взорів і мотивів є...

Page 96 of 206 1 95 96 97 206