Петро Медвідь

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 7.30 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы.

Контакт: petro@lem.fm

Председа словацького парламенту ся оправдав Ґрекокатолицькій церькви за зрушіня комуністами

Председа Народной рады Словацькой републікы Борис Коллар ся офіціално оправдав Ґрекокатолицькій церькви за їй протизаконне зрушіня перед 70-ма роками. Зробив так при нагоді 70-ой річніці заказу Ґрекокатолицькой церькви в бывшій Чехословакії такзваным...

По карантені обновлюють свою роботу русиньскы професіоналны тілеса ТАД і ПУЛС

Завдякы увольнованю рештрікцій в повязаню з коронавірусом можуть свою роботу обновити і русиньскы професіоналны умелецькы тілеса – Театер Александра Духновіча і Піддукляньскый умелецькый людовый субор. Зряджовательом обидвох тілес є Пряшівскый самосправный край....

Проблема докторів і спляче зло

Україньскы медії принесли інформацію о тім, же презідент Володимір Зеленьскый хоче підписати меморандум з мадярьскым премєром Віктором Орбаном, жебы вырішыти конфлікт, котрый выникнув вдяка закону о освіті. То не зла вість. Самособов,...

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

Україньскы медії принесли інформацію о тім, же презідент Володимір Зеленьскый хоче підписати меморандум з мадярьскым премєром Віктором Орбаном, жебы вырішыти конфлікт, котрый выникнув вдяка закону о освіті. То не зла вість. 18.10...

На будові вязніці в Леополдові одкрыють таблу єпіскопови Ґойдічови

В понедільок 25-го мая на будові Заряджіня на выконаня кары однятя свободы в Леополдові буде одкрыта памятна табла пряшівскому єпіскопови, блаженому Павлови Петрови Ґойдічови ЧСВВ, котрый быв удостоєный і тітулом Справедливый меджі...

Перед сто роками Підкарпатьска Русь дістала першого ґубернатора

29-го фебруара 1920-го року была прията Конштітуція Чехословацькой републікы, котра зачала юрідічно діяти о дакілько днів пізніше, 6-го марца. В тій конштітуції находила ся і автономія Підкарпатьской Руси, ку котрій наконець за...

Варголів музей творив і почас карантены. Грошы на реконштруцкію затля не дістав

Музей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях мусив з причіны рештрікцій, котры были запроваджены в повязаню з пандемійов нового тіпу коронавірусу так само закрыты свої експозіції про навщівників. Но не зістав спати....

Політіка чеканя

Тінь на владу, котра собі дала до свого проґрамового выголошіня так важне діло, якым є приятя закона о народностных меншынах, зачінать метати нерішіня позіції уповномоченого про народностны меншыны. Кому є на хосен...

Вступне до контроли – четверь, 18.10 год.

Тінь на владу, котра собі дала до свого проґрамового выголошіня так важне діло, якым є приятя закона о народностных меншынах, зачінать метати нерішіня позіції уповномоченого про народностны меншыны. Кому є на хосен...

Найрусиньскішый окрес на Словакії зіставать єдиный без коронавірусу

Окрес Меджілабірці має дакілько най. Є подля середнього віку жытелів найстаршым в рамках Пряшівского самосправного краю і найменшын, што до кількости жытелів, в рамках цілой Словакії. В окресі ся голосить за остатнім...

Руске слово має 75 років. Святкованя суть пересунуты

Найстарше із існуючіх русиньскых выдавництв, котре в сучасности діє, Руске слово тот рік святкує 75 років од свого заснованя. Хоць святкованя мали проходити в місяцях май і юн, напланованы святочны події будуть...

«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год.

В днешнім выданю представиме Вам другу часть розговору з Марійов Микуланинець, в рамках нашой серії інтервю з містныма жытелями Підкарпатя. Є то про нас унікатна можность послухати історії з жывота довгожытелькы. Наша...

Page 123 of 265 1 122 123 124 265