Вчера, 21. липця/юлия, одбыла ся премєра кліпу ґорлицкой ґрупы Дуляровы Братя до співанкы Дунаю. Дебютантска платня ансамблю, пн. Мельодиі, была выдана минулого рока завдякы стараням Стоваришыня Руска Бурса.
Платня уж єст доступна в нашым інтернетовым склепі, мож єй тіж достати безпосередньо в Рускій Бурсі в Ґорлицях. За 12 русиньскых кавальчыків в неповторных аранжациях і модерній окладинці треба заплатити досправды лем пару ґрайцарів. Награны співанкы то головні популярны народны пісні, част з них розславлена ансамбльом Серенча, але сут серед них і авторскы. Мурянковий Шковраночок єст уж браз добрі познаваном співанком, а то за справом вельох артистів, якы сігают по репертуар Петра Мурянкы, м.ін. Сусанна, Digestors ци Юлия Дошна. Тепер долучыли до них Дуляровы Братя. Світ місячку то наступна, што треба підкрислити і припомнути, авторска співанка, яка нашла ся на платні Мельодиі, а єднак блудні істнує в русиньскым світі як народна. Автором слів і музыкы єст Русин Штефан Лукацко. Другом таком співанком, котру до свого репертуару влучат барз вельох музыків, головні з Украіны, а мало коли подаваны сут авторы, єст В темну нічку, до котрой слова написал Семан Мадзелян, а музыку, на основі народных мотивів – Ярослав Трохановскій. Оба тоты назвиска нашли ся на окладинці платні ансамблю з Ґорлиц при наголовку співанкы. І остатньом авторском пісньом на кружку Мельодиі єст Співанка до слів Івана Русенка і музыкы Петра Мурянкы.
Окрем характеристичного, басуючого вокалю Мирка Дзюбины, в парох співанках почути мож голос бывшой вокалисткы інчого ґорлицкого ансамблю – фольковой ґрупы Серенча, Євы Лучейко. Награня гостинні сперли і інчы музыкы – композитор та член чысленных проєктів Мирко Боґонь, тым разом приграл на акордеоні, Войцєх Ґуліс на басовій ґітарі, Лукаш Ґурскі на перкусийных інструментах та Пшемыслав Скул на трубці. Постійны члены ґрупы Дуляровы Братя окрем Мирка Дзюбины то: Ярослав Ґавор на ґітарі, Кжыштоф Міка на перкусийных інструментах і Петро Криґовскій на клявішовых інструментах.
Презентуваний кліп утриманий єст в климаті фільмів Кустиріцы. Його героі, стилізуваны на балканьскых мачо, переміщают ся культовым автом чехословацкой продукциі – Шкодом 100 (выпожычыл ім єй бічскій маляр Марцін Пецка). Водительком єст спокуслива дівка. Кадиль іх веде і до якого дунаю трафляют – позерайте долов.